Review

Стаття присвячена дослідженню на підставі практики Європейського суду з прав людини системи критеріїв відмежування провокації (підбурювання) особи на вчинення злочину під час негласних заходів від законних форм розслідування. З урахуванням практики національних судів доводиться необхідність доказування у кримінальному провадженні факту реальності тих правовідносин, з приводу яких пропонувалась, вимагалась, отримувалась неправомірна вигода під час проведення негласних заходів.  

Ключові слова: рішення Європейського суду з прав людини, справедливий судовий розгляд, провокація, підбурювання, негласні слідчі (розшукові) дії, досудове розслідування, оперативно-розшукова діяльність, докази, доказування.