Рубрика журналу: Проблеми судоустрою, прокуратури та адвокатури
Сторінки: 119-127
Тематика журналу: Актуальні проблеми кримінального судочинства
Видавець: ТОВ "Правова Єдність"
Рік: 2018
Номер журналу: 4
Скачати файл: 4_2018_goncharenko.pdf
Кількість переглядів: 255
  / 0
PoorBest 

Анотація

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у 2012 році було запроваджено інститут іноземного адвоката, що дозволило здійснювати адвокатську діяльність в Україні особам, які набули статусу адвоката в іншій країні. Попри свою прогресивність, він не отримав широкого розповсюдження та не відзначається підтримкою представників вітчизняної адвокатури. Так, за існуючими даними Єдиного реєстру адвокатів України, в Україні зареєстровано лише 19 адвокатів іноземних держав. Очевидно, що за таких показників розмірковувати про популярність інституту іноземного адвоката в Україні не доводиться. Причини такого стану очевидно криються в умовах, що створені на національному рівні для здійснення професійної діяльності іноземних адвокатів. Адже ст. 59 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвокат іноземної держави може здійснювати адвокатську діяльність в Україні з урахуванням певних особливостей. Інакше кажучи, правовий статус іноземного адвоката в Україні реалізується з певними відмінностями у порівнянні з правовим статусом національних адвокатів. У такому разі важливо зрозуміти не лише специфіку професійної діяльності іноземного адвоката в Україні, а й з’ясувати, наскільки держава, що взялася впровадити таку новацію, забезпечила (гарантувала) можливість іноземному адвокату реалізувати свої права. Адже гарантії адвокатської діяльності перебувають у безпосередньому та нерозривному зв’язку з професійними правами будь-якого адвоката. Від їх дієвості та ефективності залежить можливість адвокатів реалізувати свої професійні права.

Без реальних гарантій професійної діяльності правовий статус іноземного адвоката в Україні набуває декларативного характеру, що не сприяє інтегративним процесам розвитку вітчизняної адвокатури. Це, у свою чергу, може гальмувати еволюційні процеси у сфері захисту прав і свобод людини на національному рівні, зумовлюючи регрес в означеній сфері. Щоб цьому запобігти, необхідно дослідити існуючу нормативну основу реалізації гарантій професійної діяльності іноземного адвоката та визначитися з проблемами, які потребують урегулювання.

Мету цієї статті можна визначити як спробу з’ясувати сучасний стан у сфері гарантій професійної діяльності іноземного адвоката в Україні та запропонувати шляхи їх розвитку.

Ключові слова: адвокат, іноземний адвокат, адвокатська діяльність, гарантії адвокатської діяльності, статус іноземного адвоката. 

2018 4 tutyl 1

2018 4 zmist 1 ukr

 

2019 1 zmist ukr 4

2018 4 zmist ukr 2

2018 4 zmist ukr 3