Анотація

Доказування юридичних фактів та обставин, без перебільшення, основа процесуальної діяльності. Очевидно, саме тому зміст поняття «доказ» хвилював представників процесуальних наук у всі часи їх розвитку.

Аналіз наукових джерел свідчить про більш глибокий рівень наукових досліджень концепту «доказ» у кримінально-процесуальній науці. Цивільній процесуальній науці це не характерно. Водночас, в останній період часу з’явилися фундаментальні праці, присвячені цивільному процесуальному доказуванню, в яких автори не могли обійти увагою поняття «доказ». 

Розвитком наукової думки про зміст поняття «докази» у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. займалися, зокрема, С. Н. Абрамов, Е. В. Васьковський, Ю. С. Гамбаров, К. І. Малишев, К. С. Юдельсон, Т. М. Яблочков та ін. На сучасному етапі більш ґрунтовному дослідженню цього питання присвятили свої праці такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як В. П. Гмирко, О. О. Грабовська, О. С. Захарова, Т. М. Кучер, М. А. Погорецький, І. В. Решетнікова, С. Я. Фурса та інші.

 Проте, незважаючи на наявність значної кількості висновків та поглядів про докази, науковий пошук найбільш вдалої моделі поняття «доказ» продовжується, що викликано не лише розвитком процесуальної наукової думки, урахуванням висновків представників різних наук, а й розвитком процесуального законодавства, зокрема, цивільного процесуального. Прийнята у 2017 р. нова редакція Цивільного процесуального кодексу України потребує наукового осмислення системних змін, що відбулись у регулюванні здійснення цивільного судочинства, в тому числі й регулюванні інституту доказування, доказів як засобів, за допомогою яких встановлюються факти та обставини.

Автором статті поставлено за мету пошук відповіді на питання про зміст поняття «доказ», можливість відобразити у ньому якомога більше складових, які вказують на сутність з урахуванням генези розвитку наукових висновків про це правове явище, а також регулювання чинним процесуальним законодавством.

Логічним у цьому сенсі видається аналіз історичних джерел, які збереглися до нашого часу і є неоціненною спадщиною для сучасних дослідників.

Автором запропоновано власне визначення поняття «докази» – це дані про факти та обставини, які надані сторонами та іншими учасниками справи з метою обґрунтування вимог та заперечень відповідно до предмета доказування, безпосередньо визнані та прийняті судом унаслідок їх дослідження та оцінки.

Ключові слова: докази, доказування, цивільний процес, цивільне судочинство.