Review

Thіs аrtіclе is devoted to the understanding of the right to a fair trial in modern science and аnаlуzеs it through the prism of its practical implementation. Author investigated the general normative and legal bases of ensuring the right to a fair trial and its purpose. The author critically approached the existing classifications of elements of the right to a fair trial in the legal science, as well as proposed his own vision of the outlined problem and described the aspects of the right to a fair trial in modern realities.

The right to a fair trial is one of the fundamental principles in modern civilized states. Its legislative regulation, the system of guarantee and provision determine the status and level of development of legal culture in society. The historical, socio-cultural, legal features of the development of world states had the influence for formation of different understanding of the concepts of «fair trial», «the right to a fair trial». However, it is clear that only a complete terminological interpretation of these concepts will allow them to properly implement their content in practice.

Understanding of the right to a fair trial depends on many factors that are not always in a strictly legal plane. However, in modern states with a stable and proper legal system, understanding of this right may have a generally accepted generalized view. Particular importance in the understanding of the fair court is put through the prism of the category of «justice» and its importance in different social groups and in different epochs. The modern scientific interpretation of the right to a fair trial is ambiguous and requires further elaboration. But we believe that the right to a fair trial includes four main aspects (content, institutional, material, procedural), which organically complement each other and form a single comprehensive understanding of the category we are discussing.

References

1. 1. Гриценко І., Погорецький М. Право на справедливий суд. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Юридичні науки». 2012. № 91. С. 4–5.
2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 (станом на 01.06.2010). Офіційний вісник України. 1998. № 13. Ст. 270.
3. Конституція України: Закон України від 28.08.1996 № 254к/96-ВР (станом на 30.09.2016). Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. Ст. 141.
4. Муздыбаев К. Идея справедливости. Социол. исслед. 1992. № 11. С. 94–101.
5. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов. Под ред. Н. Ю. Шведовой. М.: Рус. яз., 1991. 921 с.
6. Погребняк С. П. Про втілення в праві різних аспектів справедливості. Юридична наука очима молодих вчених: тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів. За заг. ред. проф. А. П. Гетьмана. Х.: Вид-во «Кроссроуд», 2008. 324 c.
7. Комаров В., Сакара Н. Право на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві: навч. посіб. Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2007. 42 с.
8. Про податкову заставу: рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005. Офіційний вісник України. 2005. № 13. Ст. 674.
9. Про призначення судом більш м’якого покарання: рішення Конституційного суду України від 02.11.2004. № 15-рп/2004. Офіційний вісник України. 2004. № 45. Ст. 2975.
10. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII (станом на 05.01.2017). 2016. № 56. Ст. 1935.
11. Энтин М. Справедливое судебное разбирательство по праву Совета Европы и Европейского Союза. Конституционное право: восточноевропейское обозрение. 2003. № 3. С. 85–97.