Review

The article is devoted to the research of the issue of relation between renewed provision of the Constitution of Ukraine and CPC of Ukraine regarding to functions and powers of the prosecutor within criminal proceedings. It is pointed that reconciliation between CPC of Ukraine and the changes made to the Constitution of Ukraine would require the shift in methodological and functional approaches to the prosecutor’s functions, head of pre-trial agency powers and significant transformation of the pre-trial investigation stage, private prosecution, and compensation of damage in criminal proceedings. It is proposed to provide in the CPC of Ukraine the notion of criminal proceedings as a unified to all forms of prosecution against which a person can defend itself and which is decided by a court; public prosecution as a prosecution which is upheld by a prosecutor; private prosecution as a prosecution which is upheld prospectively by a victim. In addition, the normative model of private prosecution needs transformation, the classic model of private prosecution should be brought back with the accurate list of exclusions regarding the possibility of their initiation by a prosecutor when the circumstances of the committed criminal offence require it and to point that in such case the prosecution is transforming into public.

Due to the absence of prosecutor’s power to represent the interests of citizens in the Constitution of Ukraine the obligatory normative security of professional legal representation of a victim should be provided in the CPC of Ukraine as well as in the Law of Ukraine ’On free legal aid’ at least in the interest of citizens which, due to their physical condition, old age, incapacity or limited legal capacity, cannot protect their rights on their own.

References

1. 1. Гринюк В. О. Функція обвинувачення в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та практичні проблеми реалізації: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Київ, 2017. 453 с.
2. Справа «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/974_401
3. Гловюк І. В. Кримінально-процесуальні функції: теорія, методологія та практика реалізації на основі положень Кримінального процесуального кодексу України 2012 р.: монографія. Одеса: Юридична література, 2015. 712 с.
4. Лапкін А. В. Деякі проблеми визначення термінології щодо діяльності прокурора у кримінальному провадженні у зв’язку зі зміною конституційної регламентації функцій прокуратури. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). Харків, 2016. С. 142–145.
5. Ярмиш Н. Зміст терміна «органи правопорядку», використаного у статті 131–1 Конституції України. Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. № 4. С. 79–84.
6. Кодекс поведінки службовців органів правопорядку (затвердженому резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 34/169 від 17 грудня 1979 року). URL: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/ PS_05 4_2_001.pdf
7. Тертишник В. Принцип юридичної визначеності та проблеми подолання юридичних колізій, прогалин і конкуренції правових норм у системі кримінально-процесуального права. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 3. С. 147–154. URL: http://www.chasopysnapu. gp.gov.ua/ua/pdf/3–2017/tertyshnyk.pdf
8. Чорноусько М. В. Кримінально-процесуальний закон та Конституція України: деякі аспекти відповідності. Актуальні проблеми удосконалення кримінального процесуального законодавства: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої до 70-річчя д. ю. н., професора Юрія Павловича Аленіна, м. Одеса, 21 квітня 2017 р. / за ред. Г. О. Ульянової, І. В. Гловюк; відп. за вип. І. В. Гловюк; уклад. В. А. Завтур; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.» [та ін.]. Одеса: Юридична література, 2017. С. 95–98.