Анотація

Анотація. У статті визначено, що ефективність встановлення прокурором обставин, які входять до предмету доказування у досудовому розслідуванні, можлива лише у разі застосування належного комплексу дієвих засобів отримання доказів. Одним із таких засобів отримання доказів прокурором під час досудового розслідування є негласні слідчі (розшукові) дії.

Метою статті є вивчення особливостей застосування прокурором як суб’єктом доказування негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні.

Виокремлено сутнісні ознаки слідчої (розшукової) дії, а саме: а) вони є заходами, тобто діями або засобами для досягнення чогось, що мають активний діяльнісний характер; б) передбачені та регламентовані нормами КПК; в) є частиною процесуальних дій, що мають пошуково-пізнавальний та посвідчувальний характер; г) можуть здійснюватися лише уповноваженими суб’єктами; ґ) їх хід та результати фіксуються у відповідних процесуальних документах; д) вони забезпечуються силою процесуального примусу; е) проводяться з метою виявлення й закріплення фактичних даних і відомостей про їх джерела для отримання доказів у кримінальному провадженні або перевірки цих доказів.

Запропоновано визначити поняття негласних слідчих (розшукових) дій як заходів, що складаються з пошуково-пізнавальних та посвідчувальних прийомів, відомостей про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, проводяться уповноваженим кримінальним процесуальним законом суб’єктом з метою виявлення і закріплення фактичних даних і відомостей про їх джерела для отримання доказів у кримінальному провадженні та їх перевірки.

Встановлено, що юридичною (правовою) підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є, по-перше, відповідні статті (положення) чинного кримінального процесуального законодавства, що регламентують як загальні положення негласних слідчих (розшукових) дій, так і окремо порядок провадження відповідної слідчої (розшукової) дії. По-друге, юридичною (правовою) підставою проведення негласної слідчої (розшукової) дії є постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що містить відомості, передбачені ст. 251 КПК України, або ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, винесена на підставі відповідного клопотання слідчого, прокурора (ст. 248, 249 КПК України).

Окреслено основні причини постановлення ухвал про відмову в наданні дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Ключові слова: прокурор, доказування, функція обвинувачення, негласні слідчі (розшукові) дії, досудове розслідування.