Можливість практичної реалізації учасниками кримінального провадження закріплених у процесуальному законі принципів рівності та змагальності є важливою складовою більш широкого права на справедливий суд, визначеного ст. 6 Конвенції. Водночас відсутність законодавчо закріплених гарантій реалізації сторонами своїх процесуальних прав перетворює зазначені принципи на декларацію та призводить до порушення основоположних свобод. Незважаючи на те, що визначення принципів рівності та змагальності відбулось ще у 2012 році під час прийняття КПК, національні суди все ще не приділяють достатньо уваги проблемам їх практичного застосування. Усталена судова практика інертно реагує на динамічні зміни у підходах до кримінального процесу, які відбуваються в Україні та й у всьому світі. У статті здійснено огляд законодавства. що регулює порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження в частині витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених процесуальним Кодексом.

Метою статті є аналіз чинного законодавства України, яким визначено обсяг прав сторін кримінального провадження щодо витребування, та отримання ними під час збирання доказів – інформації, відомостей, речей та документів, а також аналіз законодавства, яким для органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб встановлено обов’язок таку інформацію надавати. З цією метою було використано широке коло законодавчих актів та опрацьовано практику їх застосування.

Основним результатом дослідження є такі пропозиції змін до чинного законодавства, які дозволять збалансувати обсяг процесуальних прав сторін кримінального провадження щодо збирання доказів. Розроблені механізми, покликані спонукати всіх суб’єктів зазначених правовідносин відповідальніше ставитися до своїх суспільних обов’язків та сприяти здійсненню правосуддя. Зокрема, пропонується змінити основні підходи до надання інформації стороні захисту з метою більш активної участі останньої у процесі доказування та змінити обсяг відповідальності органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб за перешкоджання адвокату в отриманні запитуваної інформації.

Ключові слова: рівність сторін, змагальність, отримання інформації сторонами.