Тенденції та динаміка застосування практики Європейського суду з прав людини під час кримінального провадження: статистичне та соціологічне дослідження
Анотація
У статті висвітлені результати статистичного та соціологічного спостережень застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) під час кримінального провадження в Україні.
Метою статті є встановлення тенденцій та динаміки застосування національними судами практики ЄСПЛ під час кримінального провадження, з’ясування сучасного стану правозастосування в цій сфері.
Проведено статистичне спостереження – Моніторинг відомостей Єдиного державного реєстр судових рішень (ЄДРСР) щодо стану застосування національними судами практики ЄСПЛ під час кримінального провадження, що ілюструє стабільно зростаючу тенденцію: у понад 20 разів з 2014 р. (0,1%) по 2020 р. (2,24%). Результати моніторингу за територіальними одиницями ілюструють різницю у показниках застосування судами першої та апеляційної інстанції практики ЄСПЛ під час кримінального провадження протягом І півр. 2020 років у 5, а подекуди й у 8 разів між різними областями України, що обумовлює необхідність вжиття організаційних та навчальних заходів у цьому напрямі.
Обґрунтовано, що запропонована автором методологія проведення моніторингу дозволяє здійснювати контекстний пошук у масиві неструктурованих даних та отримати інформацію за специфічними питаннями, відтак може застосовуватися для обробки текстів судових рішень в ЄДРСР та текстів фабул в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Автором проведено соціологічне дослідження – опитування експертного середовища щодо застосування практики ЄСПЛ під час кримінального провадження. Аналіз результатів опитування ілюструє високі показники застосування учасниками кримінального провадження практики ЄСПЛ – 89% опитаних. Середня частота використання респондентами практики ЄСПЛ під час кримінального провадження становить 36,8%. Для пошуку рішень ЄСПЛ респонденти найчастіше використовують веб-сайт Міністерства юстиції України (67%) та ЄДРСР (61%), що обумовлює їх технічну модернізацію для удосконалення можливостей з пошуку та аналізу практики ЄСПЛ. Зазначено, що високий попит суб’єктів кримінального провадження на офіційний переклад рішень ЄСПЛ українською мовою (93% опитаних) у поєднанні з досить низькою оцінкою респондентами зусиль держави в цьому напрямі (32,6% опитаних оцінюють позитивно) вказують на доцільність вжиття Міністерством юстиції України додаткових заходів щодо перекладу рішень ЄСПЛ українською мовою.
За результатами дослідження пропонується запровадження в ЄДРСР обов’язкового гіперпосилання на рішення ЄСПЛ в базі даних ЄСПЛ «HUDOC» при його застосуванні у судо- вому рішенні національним судом (підтримують 67,1% опитаних); створення в функціоналі ЄДРСР додаткового фільтру для пошуку практики ЄСПЛ (підтримують 87,5% опитаних); створення порталу дистанційного навчання для постійного вивчення правниками практики ЄСПЛ (підтримують 89% опитаних).
Ключові слова: кримінальний процес, Україна, практика Європейського суду з прав людини, застосування, тенденції, динаміка, статистичне спостереження, опитування.