Стаття присвячена розгляду питань якості Кримінального процесуального кодексу України як нормативної основи діяльності прокурорів. Звертається увага на те, що недоліки законодавства безпосередньо і негативно впливають на результативність та ефективність діяльності прокурорів та прокуратури в цілому попри всі доброчесні намагання правозастосувача, тобто конкретного прокурора, органу прокуратури забезпечити належне виконання професійних обов’язків чи реалізувати відповідну компетенцію.

Метою статті є аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України та практики його застосування для формулювання пропозицій щодо його вдосконалення з огляду не лише на необхідність попередити ризик непропорційного втручання в права та законні інтереси учасників кримінального провадження, але й, у першу чергу, чинника, що впливає на діяльність прокурорів – суб’єктів забезпечення «ефективності кримінального судочинства», як про це згадується у п. 1 Рекомендації R (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя.

Наголошується на необхідності забезпечення чіткості, зрозумілості та достатності законодавчих приписів з огляду на спеціально дозвільний тип правового регулювання діяльності державних органів, який забороняє все, крім дозволеного законом. В іншому випадку можливе виникнення ситуацій, за яких фактично досягти соціально бажаних результатів для державного органу неможливо саме в результаті недосконалості правового регулювання їх діяльності.

Надаються конкретні пропозиції щодо доповнення ст. ст. 36, 39, 93 та ін. КПК України нормами, спрямованими на усунення наявних недоліків і прогалин. У цьому сенсі йдеться про наділення прокурора правом відстороняти слідчого від здійснення досудового розслідування за наявності відповідних підстав для цього, передбачених КПК України, у випадку неефективного досудового розслідування або за умови допущення ним порушень закону, а також правом ініціювати питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності тощо.

Ключові слова: якість, кримінальне процесуальне законодавство, прокурор, результативна та ефективна діяльність.