Однією із фундаментальних передумов становлення у державі судової влади як повноцінного та самодостатнього механізму захисту прав і свобод людини, зокрема у кримінальному процесі, є доступність правосуддя. Уже понад півстоліття проблема забезпечення права на доступ до правосуддя під час кримінального провадження не обмежується окремою державою, а привертає увагу міжнародного співтовариства, що дає всі підстави говорити про інтернаціоналізацію відповідних стандартів у галузі кримінальної юстиції.

З оглядну на наведене метою цієї статті є аналіз універсальних та регіональних міжнародно-правових актів, у яких закріплено стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі, а також відповідної практики Європейського суду з прав людини для їх осмислення, подальшого втілення в національну практику та привертання уваги до окремих проблемних питань забезпечення їх реалізації в Україні.

Перед безпосереднім аналізом міжнародно-правових актів, у яких закріплено стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі, у статті стисло окреслено історичні передумови, що сприяли активному дослідженню проблемних питань у цій сфері. Також зазначено найбільш прийнятне в юридичній доктрині визначення поняття «міжнародні стандарти».

У статті проаналізовано міжнародно-правові акти загального та регіонального значення, положення яких закріплюють гарантії доступу до правосуддя у кримінальному процесі, що мають відповідно обов’язковий та рекомендаційний характер щодо України. Особливу увагу приділено рішенням Європейського суду з прав людини, в яких було розкрито суть права на доступ до правосуддя, а також рішенням, якими Судом було констатовано порушення цього права національними судами держав-учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.