Анотація

Анотація. Стаття знайомить читацький загал із особливостями становлення території ранньосередньовічної імперії України-Руси, її маркування, правове та ідеологічне забезпечення її централізації, удільну роздобленість, що стала однієї із причин її розпаду. Автори приходять до висновку, що в основу структуризації державної влади в Україні-Руси були покладені перетворення князя Володимира Великого, який провів адміністративну, військову, земельну, фінансову, релігійну, судову реформи. В основі реформ лежали територіальний принцип політичної консолідації суб’єктів, що утворювали Україну-Русь, родовий принцип володіння та захисту її територій представниками правлячого роду Рюриковичів, принцип утвердження державотворчої ідеології задля забезпечення її цілісності та династичний принцип зміцнення на міжнародному рівні. У політичному вимірі реформа спрямовувалась на подолання сепаратизму місцевої регіональної, переважно племінної верхівки та правлячих князівських кланів окремих земель-князівств. Князь ліквідував племінні князівства (землі). У такий спосіб було значно обмежено вплив могутніх боярських кланів, що складались із вихідців племінної аристократії в межах земель. Усю територію країни було поділено на вісім волостей, їх очолювали сини Володимира, а в найголовніших містах утвердилися призначені ним довірені бояри (посадники). З метою забезпечення ідеологічної єдності імперії Володимир провів релігійну реформу – запровадження християнства як державної релігії. Правове закріплення релігійної реформи забезпечив Устав церковний князя Володимира. Проте християнство як державотворча ідеологія, так і не стало тією ціннісною системою, яка могла б мобілізувати суспільство, особливо представників правлячої династії Рюриковичів, на виконання внутрішніх завдань державотворення. Формування держави довів до логічного завершення Великий князь Київський Ярослав Мудрий, що остаточно зламав місцевий сепаратизм, стабілізував державну територію та її кордони. Проте йому не вдалося подолати тенденцію до міжусобиць в середині правлячого роду Рюриковичів, що завершилась удільною роздробленістю, суперечками за київський престол. Остаточну крапку розвою України-Руси поставила монголо-татарська навала на землі України. Київ як політичний центр імперії занепав. З втратою ним економічного і політичного значення зросла геополітична роль західноруських земель. Кращі традиції своєї попередниці перебрала Галицько-Волинська держава, доповнивши їх новелами запозиченого досвіду державотворення країн середньовічної Європи. Ключові слова. Україна-Русь, територія держави, імперія, князь, ознаки держави, удільна роздробленість, звичаєве право. REFERENCES BIBLIOGRAPHY AUTHORED BOOKS

1. Vynokur I, Trubchaninov S, Davnya i serednʹovichna istoriya Ukrayiny: Navchalʹnyy posibnyk [Ancient and Medieval History of Ukraine: Study Guide] (Kyiv, 1996) [in Ukrainian].
2. Voytovych L, Knyazivsʹki dynastiyi Skhidnoyi Yevropy (kinetsʹ IX – pochatok XVI st.): sklad, suspilʹna i politychna rolʹ. Istoryko-heneolohichne doslidzhennya [Princely dynasties of Eastern Europe (end of the 9th – beginning of the 16th century): composition, social and political role. Historical and genealogical research] data zvernennia 12.04.2022 (Lviv, 2000) [in Ukrainian].
3. Lavrent’yevskaya letopis’, Polnoye sobraniye russkikh letopisey, izdavayemoye Postoyannoyu IstorikoArkheograficheskoy Komissiyeyu Akademii Nauk SSSR [Laurentian Chronicle. Complete collection of Russian chronicles published by Permanent Historical and Archaeographic Commission of the Academy of Sciences of the USSR] (T. 1. Vyp. 1. Izd. vtoroye. Leningrad, 1926) [in Russian].
4. Miroshnychenko M, Derzhavnistʹ i pravo Ukrayiny: henezys u yevropeysʹkomu konteksti (Z naydavnishykh chasiv do pochatku ХІХ st.) [Statehood and law of Ukraine: genesis in the European context (From the earliest times to the beginning of the 19th century)] (Kyyiv, 2006) [in Ukrainian].
5. Serhiychuk V, Narysy z istoriyi Ukrayiny [Essays on the history of Ukraine] (Vyshhorod, 2022) [in Ukrainian].
6. Tolochko O, Rus: derzhava i obraz derzhavy: Istorychni zoshyty [Rus: the state and the image of the state: Historical notebooks](Kyiv, 1994) [in Ukrainian].
7. Froyanov I, Dvornichenko A, Goroda-gosudarstva Drevnej Rusi [City-states of Ancient Rus] (Leningrad, 1988) [in Russian].
8. Froyanov I, Drevnyaya Rus: Opyt issledovaniya istorii sotsial’noy i politicheskoy bor’by [Ancient Rus’: Experience in the study of the history of social and political struggle] (Moskva, Sankt-Peterburg, 1995) [in Russian].
9. Pohoretskyi M A, Funktsionalne pryznachennia operatyvno-rozshukovoi diialnosti u kryminalnomu protsesi [Functional assignment of investigative activity in the criminal process] (Kharkiv, Arsis LTD, 2007) 9–10 [in Ukrainian].
10. Pohoretskyi M A, Vzaiemozv’iazok rozshuku i kryminalnoho protsesu za chasiv «Ruskoi Pravdy» [The relationship between the investigation and the criminal process during the time of «Ruska Pravda»] Mizhnarodna politseiska entsyklopediia: u 10 t. / vidp. redaktory: V V Kovalenko, Ye V Moiseiev, V Ya Tatsii, Yu S Shemshuchenko T. VI: Operatyvno-rozshukova diialnist politsii (militsii) (Kyiv, Atika, 2010) 101 [in Ukrainian].

ARTICLES

1. Pohoretskyi M A, Rozshuk zlochyntsiv ta dokazuvannia yikhnoi vyny za chasiv Ruskoi Pravdy [Searching for criminals and proving their guilt during the time of Russian Truth] (2002) 3 Pravo i bezpeka 73–77 [in Ukrainian].
2. Pohoretskyi N A, Russkaia Pravda o poyske prestupnykov y dokazыvanyy ykh vynы [Russian Truth about finding criminals and proving their guilt] (2004) 3 Ystoryia hosudarstva y prava 30–34 [in Russian].
3. Bedriy M, Verv u Kyyivsʹkiy Rusi: samovryaduvannya i pravo [Verv in Kyivan Rus: self-government and law] data zvernennia 12.04.2022 [in Ukrainian].