Анотація

Анотація. Стаття присвячена дослідженню деяких проблемних питань оцінки цифрових доказів під час розгляду справ Міжнародним кримінальним судом. Авторами зазначено, що у цифрову епоху нові технології та розвиток обчислювальних потужностей змінили характер потенційно релевантних доказів, які оцінюються в міжнародному кримінальному праві. Міжнародний кримінальний суд наразі має ряд проблемних питань у правозастосовній практиці під час оцінки цифрових доказів, а саме визначення достовірності вказаного виду доказів.

Метою статті визначено: (1) окреслення викликів та небезпеки поточного підходу МКС до встановлення достовірності цифрових доказів; (2) дослідження наукових підходів щодо оцінки цифрових доказів у кримінальному судочинстві; та (3) необхідність встановлення найбільш прагматичного підходу до визначення достовірності цифрових доказів у майбутньому.

У статті окреслено виклики та небезпеки поточного підходу МКС до автентифікації та верифікації цифрових доказів, досліджено дискусії серед науковців щодо окресленої проблематики, а також визначено рекомендації щодо покращення роботи Суду та його можливостей перевірки достовірності цифрових доказів.

Визначено загальний підхід МКС до прийнятності доказів, який передбачає послідовний трискладовий тест, в якому кожен з наведених нижче критеріїв має бути виконаний: 1) належність: Відповідно до статей 64(9)(а) та 69(4) Римського статуту, а також Правил процедури та залучення доказів, докази вважаються належними, якщо «надані докази роблять існування факту, що розглядається, більш-менш вірогідним». Іншими словами, докази можуть вважатися належними, якщо вони «prima facie» («на перший погляд») стосуються справи; 2) достатність: Під доказовою цінністю зазвичай розуміють те, чи є доказ достатньо корисним для доведення важливої частини судового процесу. По суті, доказова цінність вимірює ступінь, до якого запропонований доказ може вплинути на встановлення факту або питання. Суд повинен збалансувати доказову цінність предмета з його шкідливим впливом на обвинувачених; 3) зважування доказової цінності та преюдиціального ефекту: Відповідно до Правил 69(4) та 63(2), надані докази повинні бути «достатньо доречними та доказовими, щоб переважати будь-який преюдиціальний вплив або ефект, який може спричинити їх прийняття». Іншими словами, вага, що надається доказам, повинна повністю поважати права всіх сторін і не бути явно несправедливою щодо сторони обвинувачення чи захисту, а також не завдавати шкоди загальній справедливості судового розгляду.

Зроблено висновок, що для подальшої ефективної роботи необхідно: (1) призначити Групу користувачів електронного суду для керівництва зусиллями з удосконалення алгоритмів і постійного розвитку питань автентифікації; (2) розширити технологічну консультативну роль Науково-консультативної ради; (3) створити регулярні тренінги та семінари для підвищення технічної компетентності суддів; і (4) підвищити прозорість діяльності Науково-консультативної ради та Групи користувачів електронного суду.

Ключові слова: Міжнародний кримінальний суд, докази, доказування, автентифікація, достовірні докази.