Review

Анотація. Статтю присвячено питанням безпеки і охорони праці у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Метою статті є вивчення та узагальнення практики ЄСПЛ, що стосується питань безпеки і охорони праці, зокрема у випадках учинення кримінальних правопорушень.

Проаналізовано рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах Öneryıldız v. Turkey; Vilnes fnd others v. Norway; Brincat and others v. Malta; Budaeva and others v. Russia; Kolyadenko and others v. Russia; Kosmata v.Ukraine, у яких застосовуються стаття 2 та стаття 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) щодо трудових правовідносин, зокрема правопорушень, які мали наслідком заподіяння або ризик заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю працівників.

Розглянуто способи правового регулювання відповідальності за правопорушення, що посягають на право людини на безпечні умови праці у різних країнах та відзначено, що у КК України обрано найбільш вдалий підхід, що дозволяє відмежувати такі кримінальні правопорушення від інших, наприклад, проти життя і здоров’я людини.

У рішеннях ЄСПЛ визначено, що позитивне зобов’язання держави полягає у забезпеченні захисту права на життя від промислових ризиків; права людини на інформацію про промислові (виробничі) ризики; доцільність кримінального провадження, якщо справа стосується небезпечних видів діяльності. Це має враховуватися національними судами під час розгляду відповідних справ та уповноваженими суб’єктами під час здійснення досудового розслідування.

Ключові слова: Європейський суд з прав людини; рішення Європейського суду з прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, безпечні умови праці, охорона праці, безпека виробництва, кримінальне провадження.