Анотація

Анотація. У зв’язку з криміналізацією в нашій державі колабораційної діяльності перед правозастосовувачами постало кілька питань. Серед них особливе місце займає застосування покарання та інших заходів кримінально-правового реагування за вчинення колабораційної діяльності, оскільки ефективність правової норми багато в чому залежить від передбачених законом про кримінальну відповідальність обмежень прав та свобод, які можуть застосовуватися до винної особи. З’ясування обсягу кримінально-правових обмежень, які покладаються на осіб, що вчинили колабораційну діяльність, дозволить оцінити якість кримінально-правової норми.

Нажаль порушене питання не було предметом окремої уваги дослідників. Основна частина наукових праць нині присвячена проблемам відмежування проявів колабораційної діяльності між собою, а також від суміжних кримінальних правопорушень.

Мета статті – ​проаналізувати санкції кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за колабораційну діяльність, й на підставі проведеного аналізу надати комплексне бачення про можливі кримінально-правові наслідки для винної особи за вчинення вказаних діянь.

У результаті дослідження встановлено, що в якості основного виду покарання за більшість форм проявів колабораційної діяльності законодавець встановив позбавлення волі, строк якого диференціював залежно від виду колабораційної діяльності. Позбавлення волі за вчинення колабораційної діяльності завжди поєднано із застосуванням додаткового виду покарання – ​позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Альтернативними більш м’якими до позбавлення волі покараннями за колабораційну діяльність законом передбачено штраф (ч. 4 ст. 111–1 КК України), виправні роботи та арешт (ч. 3 ст. 111–1 КК України).

У санкції за вчинення кваліфікованого складу злочину альтернативою позбавленню волі законодавець встановив довічне позбавлення волі. При цьому за таких обставин встановлено абсолютно визначений строк позбавлення волі – ​15 років, що є законодавчою вадою, оскільки не дозволяє належним чином індивідуалізувати покарання.

Конфіскації майна із восьми частин ст. 111–1 КК України у п’яти з них поєднується з можливістю призначення такого додаткового виду покарання як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. ч. 4–8 ст. 111–1 КК України). Водночас у більшості випадках конфіскація майна передбачена як додатковий факультативний вид покарання (ч. ч. 2, 5–7 КК України), а отже може бути й не призначена, якщо суд дійде такого висновку.

За вчинення колабораційної діяльності її уповноваженою особою передбачено можливість застосування заходів кримінально правового характеру щодо юридичних осіб.

До осіб, які скоїли колабораційну діяльність, можливе застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із передачею особи на поруки.

Положення ч. 1 та ч. 2 ст. 111–1 КК України вказують на необхідність внесення змін до назви Розділу І Особливої частини КК України, оскільки зазначений у них вид покарання, свідчить, що передбачені діяння належать до категорії кримінальних проступків.

Ключові слова: покарання, види покарань, заходи кримінально-правового характеру, колабораційна діяльність, кримінально-правове реагування, звільнення від кримінальної відповідальності, колабораціонізм.