Анотація

У статті на підставі аналізу наукових джерел, положень чинного кримінального процесуального законодавства України, відповідних законодавчих ініціатив, окремих стратегічних документів держави та матеріалів слідчо-судової практики здійснено комплексне дослідження проблемних питань захисту прав суб’єктів господарювання у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. Підкреслюється, що бізнес є не лише основою економічної життєздатності, а й чинником стабільності держави в умовах гібридних загроз. Водночас кримінальне процесуальне законодавство України містить низку прогалин і суперечностей, що знижують ефективність правозастосування та створюють ризики зловживань з боку органів правопорядку та прокуратури.

Метою статті є комплексний аналіз проблем захисту прав суб’єктів господарювання у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану, оцінка ефективності державних заходів у цій сфері та вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства України й практики його застосування з урахуванням потреб економічної та національної безпеки держави.

Автором статті застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. Загальний діалектичний метод – для аналізу взаємозв’язку кримінальних процесуальних обмежень та економічної стійкості держави; формально-правовий – для тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України, законопроєктів і рішення Ради національної безпеки і оборони України, що спрямовані на забезпечення захисту прав суб’єктів господарювання у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану; системно-структурний – для виокремлення й узгодження проблемних аспектів у цій сфері; порівняльно-правовий – для зіставлення національних норм із положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини; метод аналізу – для виявлення прогалин правозастосування; метод узагальнення – для формування цілісних висновків.

Робиться висновок, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України у воєнний період не забезпечує належного рівня захисту прав суб’єктів господарювання. Серед ключових проблем автором виокремлено відсутність строкових обмежень арешту майна, недосконалість механізму його зберігання та забезпечення функціонування суб’єктів господарювання у випадку арешту їх майна, неврегульованість процедур проведення та легалізації невідкладних обшуків, а також відсутність ефективних засобів реагування на порушення правил підслідності. Такі недоліки створюють підґрунтя для надмірного та непропорційного втручання державних органів у сферу підприємницької діяльності. Судова практика Верховного Суду й позиції Європейського суду з прав людини наочно демонструють негативні наслідки прогалин у регулюванні, що обмежують реальні процесуальні гарантії бізнесу.

Доводиться, що усунення прогалин і вдосконалення кримінальних процесуальних норм є ключем до мінімізації ризиків свавільного втручання у бізнес, збереження економічної стійкості та підвищення довіри до органів правопорядку, прокуратури та суду. Запропоновані зміни мають не лише теоретичне значення, але й важливий практичний ефект, адже сприяють утвердженню верховенства права та захисту прав суб’єктів господарювання у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану.

Ключові слова: суб’єкти господарювання; кримінальне провадження; арешт майна; підслідність; обшук; доказ; захист прав.