Review

У статті наголошено, що в умовах реальної війни і правового режиму воєнного стану зростають вияви колабораціонізму, корупції та масового розкрадання на об’єктах оборонно-промислового комплексу. В умовах сьогодення нові військово-політичні, соціально-економічні умови та структурно-функціональні зміни й перетворення в оборонній промисловості посилили значущість розроблення праксеологічних заходів запобігання кримінальним правопорушенням на основі кримінологічних підходів.

Запропоновано наукові шляхи запобігання кримінальним правопорушенням в оборонно-промисловому комплексі України як комплексної цільової кримінологічної моделі заходів реагування уповноважених суб’єктів відповідно до національного законодавства, що акумулює наукові методи та ґрунтується на синтезі військових, політичних, правових і соціологічних знань, спрямованих на недопущення, виявлення, припинення та мінімізацію кримінальних правопорушень; усунення причин та умов, що сприяють їх учиненню, особливо в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Визначено інструментарій кримінологічної діяльності з виявлення кримінальних правопорушень в оборонно-промисловому комплексі за напрямами: пошук – оперативні заходи, спрямовані на отримання кримінологічної інформації про можливе вчинення протиправного діяння та причетних осіб, виявлення латентних кримінальних правопорушень; фіксація – встановлення детермінантів, первинної інформації про особу (осіб), організованих груп; припинення – вжиття заходів реагування на отриману інформацію або виявлену протиправну дію.

Доведено, що злагоджена діяльність органів і підрозділів Національної поліції України є ключовою умовою ефективного кримінологічного впливу на процеси, що супроводжують функціонування оборонно-промислового комплексу в період воєнного стану. Передумовою досягнення мети впровадження кримінологічних заходів запобігання кримінальним правопорушенням у вказаній сфері визнано реалізацію комплексу стратегічно важливих завдань: по-перше, здійснення постійного моніторингу та періодичної комплексної оцінки загроз і ризиків, у тому числі кримінального характеру, з використанням системно-синергетичного підходу, а також результатів аналізу, зафіксованих у паспортах безпеки відповідних об’єктів; по-друге, організація управління безпековими ризиками з урахуванням принципу оптимізації ресурсів, що передбачає досягнення максимального рівня безпеки при мінімальних витратах шляхом концентрації зусиль на ключових ризикових напрямках; по-третє, забезпечення безперервності процесу реагування на нові загрози та виклики, а також активне впровадження інноваційних підходів до виявлення ресурсів, розробки превентивних стратегій і генерування нових управлінських рішень; по-четверте, удосконалення нормативно-правового регулювання.

Ключові слова: воєнний стан; кримінальне правопорушення; оборонно-промисловий комплекс; національна безпека; фінансово-господарські операції; Національна поліція України.