Анотація

У статті на підставі результатів аналізу наукових джерел, положень Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р. та Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. досліджено правову природу виїмки та тимчасового доступу до речей і документів. Зазначається, що результати негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використанні не лише як докази для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також як підстави для проведення тимчасового доступу до речей і документів, що є засобом отримання доказів у кримінальному провадженні. Розглянуто проблемні питання, пов’язані з використанням результатів негласних слідчих (розшукових) дій для проведення тимчасового доступу до речей і документів.

Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, виїмка, тимчасовий доступ до речей і документів, доказ, доказування.