Анотація

У статті аналізуються положення ч. 9 розділу XV Конституції України, ч. 4 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру», п. 1 розділу X КПК України, досліджується практика їх застосування, на підставі чого робиться висновок про наявність між ними певної правової колізії, пов’язаної з початком реалізації слідчими органів Державного бюро розслідувань наданих їм повноважень, наявність якої негативно позначається на формуванні правозастосовної практики та ефективності розслідування злочинів, підслідних органам Державного бюро розслідувань.

 Авторами статті ставиться за мету, на підставі системного аналізу наукових і публіцистичних джерел, присвячених проблемним питанням створення й початку функціонування органів Державного бюро розслідувань, положень чинного законодавства України та матеріалів правозастосовної практики, обґрунтувати можливі шляхи вирішення проблемних питань реалізації слідчими органів Державного бюро розслідувань наданих їм повноважень. 

Робиться висновок, що функція досудового розслідування прокуратури має тимчасовий характер. Термін її реалізації закінчується з моменту початку функціонування нових органів досудового розслідування, яким за законом залежно від їх підслідності передаються повноваження з розслідування кримінальних правопорушень. Зазначається, що положення п. 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України мають загальний характер й знаходять свою докладну конкретизацію в інших галузевих законодавчих актах.

Вказується, що строк реалізації слідчими органів прокуратури повноважень розслідувати злочини, віднесені до підслідності органів Державного бюро розслідувань, закінчився 20 листопада 2017 р. Відповідно, з цього моменту слідчі органів прокуратури позбавлені процесуальних повноважень реалізовувати тимчасово надану їм функцію досудового розслідування. Єдиним винятком у цьому випадку є передбачена абз. 2 п. 1 розділу X КПК України законодавча можливість у слідчих органів прокуратури розслідувати злочини, віднесені до підслідності органів Державного бюро розслідувань, якщо вони були ними розпочаті до 20 листопада 2017 р., але не довше двох років.

Враховуючи те, що положення ч. 4 ст. 216 КПК України вже набули чинності, а Державне бюро розслідувань фактично не почало функціонувати як орган досудового розслідування й кримінальне процесуальне законодавство України нормативно не визначає інших суб’єктів, уповноважених на реалізацію зазначених законодавчих положень, пропонуються шляхи оптимізації положень чинного КПК України в цій частині.

Доводиться необхідність зміни сучасної парадигми взаємозв’язку оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, передбаченої Законом України «Про Державне бюро розслідувань», й запровадження в ДБР інституту детективів.

Ключові слова: Державне бюро розслідувань, доказування, детективи, досудове розслідування, підслідність, прокуратура, слідчі.