ISSN 2413-5372, Свідоцтво про державну перереєстрацію КВ №25381-15321 ПР від 07.01.2023 р.
Search

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ "ВІСНИК КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА"

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини: вплив на вітчизняну правозастосовну практику

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини: вплив на вітчизняну правозастосовну практику

Сторінки: 37-49
Рік: 2019
Видавець: ТОВ "Правова Єдність"
Скачати файл: 1_2019_pohoretskyi_mitckan.pdf

Анотація

Стаття присвячена дослідженню стандарту доказування «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини, що визнається джерелом права в Україні нарівні з Конвенцією з прав людини і основоположних свобод. 

Обґрунтовується, що концепція стандартів доказування відносно нова для українського законодавства, де відсутнє визначення окремих стандартів доказування. У національних судів виникають труднощі з правозастосуванням стандарту доказування «обґрунтована підозра», що призводить до системних порушень фундаментальних прав та появі численних справ перед ЄСПЛ проти України.

На основі системного аналізу наукової літератури та практики ЄСПЛ щодо стандарту доказування «обґрунтована підозра», який застосовується, коли ідеться про порушення статті 5 Конвенції, автори пропонують критерії обґрунтованості підозри, що можуть слугувати орієнтиром для національних судів. Так, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення можна визначити як сукупність фактів та інформації, яка може переконати об’єктивного спостерігача, що особа могла вчинити злочин. Водночас обґрунтована підозра не може бути суто суб’єктивною та визначеною in abstracto.  Тим не менш, щоб задовольнити стандарт доказування «обґрунтована підозра», докази не мають бути такого ж рівня як для пред’явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Нарешті, стандарту доказування «обґрунтована підозра» притаманна динамічна природа. Чим довше триває обмеження фундаментальних прав людини, тим переконливішим має бути обґрунтування його необхідності. Навіть при ухваленні першого рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національні суди мають обґрунтувати на основі доказів не тільки наявність обґрунтованої підозри, а й існування інших «відповідних» і «достатніх» підстав.

У статті послідовно доводиться існування доказів на стадії досудового розслідування, про що свідчить численна практика ЄСПЛ щодо застосування стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Ключові слова: Європейський суд з прав людини, обґрунтована підозра, стандарт доказування, затримання, тримання під вартою. 

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини: вплив на вітчизняну правозастосовну практику