Анотація

Метою статті є започаткування наукової дискусії щодо запровадження в теорію забез- печення державної безпеки та її правозастосовну практику терміну «контрольно-перевіроч- ні контррозвідувальні заходи», обґрунтування доцільності його застосування, визначення сутності та змісту КПКЗ, окреслення його загальних характеристик та істотних ознак. В ході дослідження започатковано науково-практичну дискусію щодо введення в теорію та практику контррозвідувальної діяльності (далі – КРД) нового поняття – «контроль- но-перевірочні контррозвідувальні заходи» (далі – КПКЗ), що має замінити радянський тер- мін «фільтраційні заходи», остаточно дискредитований антигуманними і злочинними діями російських спецслужб на тимчасово окупованих українських територіях. На сьогодні фільтраційні заходи, що проводяться російськими окупаційними силами, су- проводжуються жорстоким поводженням, катуваннями, погрозами страти, розлученням батьків з неповнолітніми дітьми у фільтраційних таборах та іншими приниженнями люд- ської гідності, які демократичною світовою громадськістю, міжнародними правозахисними організаціями та лідерами провідних світових держав сприймаються як синоніми свавілля, порушення прав та свобод людини, нехтування положеннями міжнародного гуманітарного права. Відтак, на сьогодні вкрай актуальним вбачається запровадження нового терміну, який би відбивав найбільш характерні елементи фільтрації та сприяв позбавленню україн- ської контррозвідувальної теорії від успадкованих з радянських часів термінів і понять, ском- прометованих брутальними порушеннями прав людини спецслужбами рф. Автори вважають КПКЗ найбільш вдалим терміном для заміни дефініції «фільтраційні заходи» в діяльності контррозвідувальних підрозділів СБ України, визначаючи їх як дії співро- бітників контррозвідувальних підрозділів, що здійснюються у формі перевірки осіб (окремих їх категорій) на контрольно-пропускних пунктах або певних територіях, спрямовані на ви- явлення фактів або ознак розвідувально-підривних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань, віднесених до компетенції СБ України, та причетних до них осіб. При цьому наголошується на контррозвідувальному характері цих контрольно-пере- вірочних заходів, які розглядаються авторами як складова контррозвідувального пошуку та елемент забезпечення контррозвідувального режиму в державі. Окрему увагу в даній публікації приділено дослідженню етимології КПКЗ, сформульовано їх основні завдання, визначено окремі особливості тактики їх проведення. Ключові слова: контррозвідувальна діяльність, контрольно-перевірочні контррозвіду- вальні заходи, контррозвідувальні заходи, фільтрація, фільтраційні табори, фільтраційні заходи, Служба безпеки України