Анотація

Україна в 2020 році дозволила гральний бізнес, але при цьому не змінила підходи до його оподаткування. Як наслідок, доволі великий та потенційний ринок грального бізнесу платив доволі невеликі відрахування податків до бюджету. За 2021 рік організатори азартних ігор сплатили 204,8 млн. грн податків, за 2022 рік – 730,9 млн. грн. За весь 2023 рік ринок граль- ного бізнесу сплатив 10,4 млрд. грн податків, що у 14 разів більше, ніж за 2022 рік. Це свід- чить про те, що існуюча модель оподаткування не є ефективною, а отже вимагає зміни підходів, проте нові рішення не можуть бути ефективними без вивчення історії оподатку- вання цієї галузі, що допоможе уникнути тих самих помилок. Метою статті є дослідження генезису оподаткування ринку грального бізнесу в Україні, починаючи з моменту здобуття нею незалежності і до сьогодні. Автором виділено такі етапи зміни моделей оподаткування грального бізнесу: 1) з моменту здобуття Україною незалежності і до 2009 року (заборона грального бізнесу); 2) з 2011 до 2020 з дати набрання чинності Податковим кодексом Укра- їни до моменту дозволу грального бізнесу; 3) з 2020 і до сьогодні – тенденції зміни підхо- дів до оподаткування після дозволу грального бізнесу. Доведено, що етапи оподаткування грального бізнесу не залежать від етапів його державного регулювання. На першому етапі, починаючи з 90-х років ХХ століття Україна встановлювала дуже високі ставки податків для грального бізнесу, проте інструментів для ефективного адміністрування таких податків не впроваджувала, а тому весь ринок знаходився в тіні і держава не отримувала надходжень до бюджету. Починаючи з 2000-х років відбувались певні зміни податкового законодавства: ставки податку знижувались та встановлювались посилені вимоги до обліку та звітно- сті, що разом з впровадженням патентування галузі дозволило покращити ситуацію з ад- мініструванням податків. Проте в 2009 році гральних бізнес став забороненим кримінально караними діянням, тоді як зміни в законодавство щодо його оподаткування не вносились. Більше того, прийнятий в 2010 році Податковий кодекс встановлював вимоги до оподатку- вання грального бізнесу, який, на той час, був злочином. З 2020 року гральний бізнес в Україні легалізовано на рівні закону, тоді ж було встановлено найвищі в Європі ставки плати за лі- цензії на організацію і проведення різних видів азартних ігор, проте встановлені в Податко- вому кодексі ставки податку змінено не було, що не сприяло ефективному адмініструванню податків. Наразі ведуться дискусії щодо варіантів зміни моделі оподаткування, але всі визна- ють важливість такої зміни. Доволі складним питанням залишається лише ставка податку, але й модель адміністрування податків з виграшів. Всі ці питання потребують глибоких наукових осмислень, вивчення зарубіжного досвіду. Саме ці проблеми і мають бути перспек- тивою подальших наукових досліджень, в яких, спираючись на історію оподаткування граль- ного бізнесу в Україні та порівнюючи систему оподаткування із надходженнями до бюджету, можна буде оцінити позитиви та недоліки кожної з них і напрацювати такі пропозиції, які б дозволили впровадити позитивні зміни, натомість усунивши прогалини в податковому за- конодавстві. Ключові слова: гральний бізнес, азартна гра, оподаткування, адміністрування подат- ків, платник податку, податковий орган