Процесуальна роль захисника в слідчих (розшукових) діях у справах про привласнення, розтрату майна або зловживання службовим становищем
Сторінки: 250-268
Рік: 2024
Видавець: ТОВ "Правова Єдність"
Анотація
Стаття узагальнює нормативні новації КПК 2012 р., наказу ОГП № 112 від 15.05.2024 р.
і наказу Мін’юсту № 2111/5 від 02.06.2023 р. та систематизує новітню практику Верхов-
ного Суду й Вищого антикорупційного суду щодо допустимості доказів, отриманих під час
обшуків і негласних слідчих (розшукових) дій у провадженнях за ст. 191 КК України. За резуль-
татами аналізу 42 постанов Касаційного кримінального суду за 2023–2024 рр. виявлено, що
головними підставами відкидання доказів є перевищення слідчим меж ухвали, відсутність
безперервної відеофіксації та нерозсекречення ухвали на НСРД. У центрі дослідження – так-
тика захисника: 1) безперервний власний відеозапис обшуку та негайне внесення зауважень
до протоколу; 2) оскарження повідомлення про підозру через необґрунтованість збитків
і процесуальні вади; 3) ініціювання повторних фінансово-економічних експертиз у приватних
акредитованих установах, що часто приводить до зменшення суми збитків нижче кваліфі-
куючого порога. Запропоновано покроковий алгоритм: вимога розкриття ухвали на НСРД,
технічний аудит носіїв із залученням фоноскопічного експерта, подання скарги за ст. 303
КПК, а за необхідності – клопотання про повторну експертизу із додатком згоди альтер-
нативного експерта та доказів його акредитації. Методологія базується на формаль-
но-догматичному, системно-структурному та порівняльно-правовому аналізі, доповненому
напівструктурованими інтерв’ю з практикуючими експертами й адвокатами. Практична
цінність дослідження полягає у виробленні комплексної моделі дій захисника, здатної мінімі-
зувати процесуальні зловживання й забезпечити реальну змагальність сторін у справах про
привласнення чи розтрату майна. Наукова новизна полягає у запропонованій класифікації
типових порушень під час НСРД та обшуків і у доведенні прямої кореляції між якістю фіксації
цих порушень та частотою визнання доказів недопустимими судами касаційної інстанції.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним виміром питомої ваги приватних
експертиз у судовій практиці та впровадженням алгоритмів штучного інтелекту для швид-
кого аналізу великих масивів аудіо- та відеоданих, що вже обговорюється у міжнародних ог-
лядах white-collar litigation.
Ключові слова: захисник; обшук; негласні слідчі дії; допустимість доказів; відеофіксація;
повторна експертиза; стаття 191 КК; право на захист; процесуальні порушення.