Анотація

на етапі підготовчого провадження у кримінальних провадженнях щодо державної зради. З урахуванням специфіки злочинів, які посягають на основи національної безпеки, автор ви- світлює актуальність посилення гарантій правової допомоги в умовах спеціального режиму судового провадження, запровадженого у зв’язку з дією правового режиму воєнного стану. Підготовче провадження визначається як ключова стадія, що забезпечує фільтрацію справ, гарантує дотримання змагального балансу між стороною обвинувачення і захисту, а також виступає своєрідним компенсаторним механізмом, здатним усунути істотні порушення, до- пущені на етапі досудового розслідування. Автор системно досліджує проблеми, що виникають під час здійснення захисником своїх функцій: обмежений або вибірковий доступ до матеріалів кримінального провадження (особли- во при наявності документів з обмеженим доступом), відмова суду у задоволенні клопотань без належного мотивування, неможливість реалізації права на відкритий розгляд справи, а також зловживання нормою про заочний розгляд проваджень за статтею 615 КПК України. Окремо висвітлено недоліки чинного механізму оскарження дій слідчого та прокурора на підготовчій стадії та вказано на потребу його посилення шляхом надання суду ширших повноважень щодо перегляду законності процесуальних рішень, прийнятих до надходження обвинувального акта. У контексті практики Конституційного Суду України розкрито концептуальне розумін- ня права на правову допомогу як конституційної гарантії, що не підлягає обмеженню навіть у надзвичайних правових режимах. Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини (зокрема у справах Salduz v. Turkey, Dowsett v. the United Kingdom, Mirilashvili v. Russia), автор підкреслює важливість забезпечення раннього, повного та конфіденційного доступу до ад- воката, як одного з фундаментальних стандартів справедливого судового розгляду. У статті також запропоновано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства. Йдеться, зокрема, про необхідність нормативного обов’язку суду мотиву- вати всі відмови у задоволенні клопотань захисту, забезпечення особливого статусу за- хисника у провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки, розширення права на ознайомлення з матеріалами з обмеженим доступом у порядку спеціального допуску. Роз- глядається доцільність надання адвокатському самоврядуванню повноважень фіксувати факти порушення прав захисника в судовому процесі з подальшим зверненням до дисциплі- нарних та міжнародних правозахисних інституцій. Зроблено висновок, що реальне забезпечення ефективного захисту у підготовчому про- вадженні у справах про державну зраду можливе лише за умови зміни ролі суду – з пасивного суб’єкта формального допуску справи до розгляду – на активного арбітра, який несе від- повідальність за дотримання процесуальної рівноваги в умовах, що викликають підвищені ризики обмеження прав особи. Такий підхід має відповідати конституційним стандартам верховенства права та міжнародним зобов’язанням України у сфері прав людини. Ключові слова: підготовче провадження, державна зрада, захисник, кримінальний про- цес, процесуальні права, воєнний стан, змагальність, ЄСПЛ, судовий контроль.