Анотація

В статті розглянуто актуальні питання співробітництва України з міжнародними судовими установами в рамках кримінального процесу. Проаналізовано поняття «міжнародний судовий орган», «міжнародна судова установа», «міжнародний трибунал», «міжнародний суд», на підставі чого зроблено висновок про відсутність суттєвих відмінностей, з кримінально-процесуальної точки зору (які мають місце з позицій міжнародного права), між ними та про те, що всі ці органи виступають елементами системи міжнародної кримінальної юстиції (або правосуддя). Крім того, пропонується використовувати в кримінальному процесі загальне поняття «міжнародна судова установа», під яким доцільно розуміти судовий або інший орган, наділений аналогічними повноваженнями на здійснення кримінального провадження (правосуддя), створений на підставі міжнародного договору або рішенням міжнародної організації (членом якої є Україна), згоду на юрисдикційність якого надано Україною в установленому порядку. Пропонується розробити та прийняти спеціальний Закон України, спрямований на врегулювання процесуального порядку співробітництва з міжнародними судовими установами (в тому числі й Міжнародним кримінальним судом) з метою забезпечення реалізації норм відповідних міжнародних договорів. Особливого значення необхідність і доцільність такого нормативно-правового акта набуває в контексті визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду без ратифікації Римського статуту.

Ключові слова: міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні, міжнародне правосуддя, міжнародні судові установи, міжнародні трибунали, міжнародний кримінальний процес, Міжнародний кримінальний суд, міжнародна юстиція, виконання вироку, передача осіб, видача осіб.