Анотація

Частина 2

Стаття присвячена огляду законодавчих актів Австрійської імперії та Австро-Угорської імперії, які застосовувалися на українських землях у різні періоди становлення державності. Автор аналізує найбільш важливі для сучасного кримінального права України положення цих законодавчих актів, які у статті поділяються  на дві групи. До першої групи відносяться ті, що є основними та утворюють так зване «основне карне право», а до другої – додаткові законодавчі акти, що включаються до складу «додаткового карного права».

Мета статті полягає у тому, щоб системно представити юридичні конструкції, які використовувались у законодавчих актах Австрійської імперії та Австро-Угорської імперії як джерелах карного права.

Юридичні конструкції, про які йдеться вище, стосуються різних інститутів карного права Австрійської імперії та Австро-Угорської імперії: злочину, проступку, карної відповідальності, суб’єкта злочину, співучасті у злочині тощо. Обґрунтовується, що зміст таких юридичних конструкцій впливав на структуру зазначених законодавчих актів як джерел кримінального права. З урахуванням такої специфіки в статті звертається увага на структуру австрійського Карного уложення 1803 року та структуру цього акта в редакції 1852 року. Зокрема, визначається, що в Уложенні у редакції 1852 року діяння поділялися на три види: тяжкі злочини, менш тяжкі злочини та проступки. В окремих його нормах менш тяжкі злочини та проступки охоплювалися  поняттям «злочинне діяння».

У статті роз’яснюється, що у системі карного права Австрійської імперії та Австро-Угорської імперії існували «додаткові карні закони». Положення таких «додаткових» законів визначали специфічні різновиди караних діянь, що передбачались у Карному уложенні, та такі карані діяння, які цим Уложенням не передбачалися (тобто додатково встановлювали види караних діянь, які в Карному уложенні прямо не закріплювались), а також встановлювали покарання за їх вчинення. «Додатковими» карними законами, що застосовувалися на українських землях, уважались законодавчі акти, які називались «Імператорськими Патентами» та видавались австрійським імператором. Патенти не були кодифікованими актами.

У статті також визначаються особливості систем карного законодавства Австрійської імперії та Королівства Угорщина, а також зміст положень законодавчих актів, що входили до складу систем карного законодавства Австрійської імперії та Королівства Угорщина. Визначаються основні відмінності систем карного законодавства Австрійської імперії та Королівства Угорщина. Аналізується Карне уложення про тяжкі та менш тяжкі злочини, яке було прийняте у 1878 році, та окремі з прийнятих у Королівстві Угорщина законодавчих актів, які вважались «додатковими» карними законами та застосовувалися на українських землях. Кодифікації такі «додаткові» закони не зазнавали.

Ключові слова: кримінальне право, право про покарання, Австрійська імперія, Королівство Угорщина, Австро-Угорська імперія, діяння, кодифікація.