Анотація

Уряд України відповідно до статті 12 (3) Римського Статуту зробив дві заяви про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів на українській території. 25 квітня 2014 року прокурор Міжнародного кримінального суду розпочав попередню оцінку ситуації в Україні. На стадії попередньої оцінки немає жодних обставин, які б перешкоджали співробітництву України та МКС. У той же час Кримінальний процесуальний кодекс містить деякі прогалини, які б могли перешкоджати співробітництву на стадії розслідування та кримінального переслідування. Зокрема, національне законодавство дозволяє співпрацю між Україною та міжнародними кримінальними судами (трибуналами) лише за наявності певного міжнародного договору, який регулює таке співробітництво.

Отже, співробітництво між Україною та Міжнародним кримінальним судом потребує зміцнення на національному рівні. Уряд України підготував проект закону, який містить усі необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, але, на жаль, він був заблокований Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Мета цієї статті – проаналізувати критику згаданого вище законопроекту.

Комітет особливо наполягає на неконституційності законопроекту, апелюючи до висновку Конституційного Суду України про відповідність Конституції України Римського статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський статут), в якому КСУ визнав принцип комплементарності, передбачений у Римському Статуті, таким, що суперечить Конституції України. Однак позиція Комітету є непереконливою з кількох причин. По-перше, вона ігнорує останні конституційні зміни, які дозволяють ратифікувати Римський статут. По-друге, є підстави вважати, що Конституційний Суд України вже переглянув свою думку про неконституційність принципу комплементарності.

Ключові слова: принцип компліментарності, Міжнародний кримінальний суд, підстави міжнародного співробітництва, конституційність, міжнародний договір.