Анотація

Обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність має здійснюватись винятково з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та з урахуванням міжнародних стандартів. Кримінальний процесуальний кодекс України містить деталізовані нормативні положення щодо підстав і порядку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строків тримання під вартою та їх продовження. Проте під час досудового розслідування та судового провадження виникають проблеми, пов’язані із застосуванням кримінально-процесуальних норм щодо визначення строків тримання під вартою та обґрунтування необхідності їх продовження.

Метою статті є з’ясування проблемних питань дотримання розумних строків у кримінальному провадженні при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на сучасному етапі реформування кримінального процесу в Україні.

Розумність строків тримання під вартою обумовлюється дотриманням норм КПК і вимог практики ЄСПЛ. Порушення розумності строків тримання під вартою відбувається у випадках їх неналежного обчислення, перевищення встановлених строків тримання під вартою та їх необґрунтованого продовження. Як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження строк дії ухвали про тримання під ватрою чи про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відсутність законодавчо визначених строків судового розгляду та максимальних строків тримання під вартою під час судового провадження має компенсувати засада розумних строків, що дає змогу їх оцінки відповідно до критеріїв, визначених КПК України, з урахуванням практики ЄСПЛ.

Ключові слова: тримання під вартою, строк тримання під вартою, розумність строків, ухвала слідчого судді, ухвала суду, продовження строків тримання під вартою.