Анотація

Автором здійснюється аналіз специфіки такого елемента криміналістичної характеристики, як спосіб учинення злочину в контексті вчинення шахрайства у сфері страхування майна. Акцентується увага на специфіці способів учинення цього  злочину  залежно  від його суб’єкта.

Метою статті є дослідження особливостей способів вчинення шахрайства у сфері страхування майна.  У статті наголошується на тому, що низький рівень дослідженості особливостей вчинення злочинів у сфері страхування призводить до труднощів у процесі здійснення розслідування відповідних злочинів, що безпосередньо впливає на статистику їх розкриття та притягнення винних осіб до відповідальності.

Автор доходить  висновку про те, що шахрайство у сфері страхування можливе винятково у випадках наявності страхових правовідносин між страховиком та страхувальником.

З огляду на дослідження шахрайства у сфері страхування майна автор звертається до складу злочину «шахрайство», передбаченого Кримінальним кодексом України. Однак у контексті шахрайства у сфері страхування ці основоположні способи вчинення шахрайства набувають особливого змістового наповнення, враховуючи специфіку сфери страхування. Так, автор наголошує на тому, що злочинець повинен самостійно або за допомогою інших осіб штучно створити страховий випадок.

Також у статті досліджується питання специфіки способу вчинення шахрайства у сфері страхування майна  залежно від суб’єкта відповідного злочину. Так, якщо суб’єктом є безпосередньо сама страхова компанія, то основним способом вчинення шахрайства у сфері страхування майна в такому випадку буде саме видача недійсного полісу, його фальсифікація. Більше того, можливий випадок, коли шахрай видає себе за представника страхової компанії, а насправді таким не є. В такому випадку відповідний злочин вчиняється шляхом підробки печатки, видачі підробленого бланку конкретної страхової компанії.

Ключові слова: шахрайство, спосіб вчинення злочину, страхування майна, страховик, страхувальник.