Анотація

У статті за результатами проведеного аналізу положень чинного кримінального законодавства України, матеріалів судової практики та наукових джерел досліджено проблемні питання кваліфікації дій особи за ознакою «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» при вчиненні крадіжки, грабежу чи розбою.

Метою статті є дослідження поняття «проникнення» як кваліфікуючої ознаки крадіжки, грабежу чи розбою та виділення її характерних рис, які слід ураховувати при інкримінуванні цієї кваліфікуючої ознаки.

Авторами запропоновано під «проникненням» як кваліфікуючою ознакою злочинів проти власності розуміти незаконне входження (потрапляння) будь-яким способом суб’єкта злочину до житла, іншого приміщення чи сховища з метою обернення на свою користь чужого майна.

«Проникненню» як кваліфікуючій ознаці крадіжки, грабежу та розбою притаманні такі характерні риси: 1) вищий ступінь суспільної небезпеки (у порівнянні зі складами злочину, передбаченими ч.1, 2 ст. 185, ч.1, 2 ст.186, ч.1, 2 ст.187 КК України); 2) наявність обмеженого режиму доступу до об’єкта (житла, приміщення, сховища чи їх відокремленої частини тощо) в момент входження (потрапляння) особи до нього; 3) особа повинна усвідомлювати незаконність входження (потрапляння) у відповідне приміщення; 4) наявність у особи умислу на незаконне заволодіння чужим майном та умислу на незаконне проникнення (у їх сукупності), котрі виникли до моменту безпосереднього входження (потрапляння) у відповідне приміщення; 5) незаконність проникнення стосується способу потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому на момент початку основної дії.

Ключові слова: проникнення у житло, інше приміщення чи сховище, крадіжка, грабіж, розбій, умисел на проникнення, умисел на заволодіння чужим майном, режим доступу.