Анотація

На сьогодні у вітчизняній юриспруденції не сформувалася традиція дослідження соціально-правової природи інституту про­курорського самоврядування, що суттєво ускладнює формування ці­лісного уявлення про роль проку­рорського самоврядування в забез­печенні незалежності прокурора та дотриманні високих стандартів про­фесійної діяльності прокурорів, а та­кож зумовлює необхідність вивчення ґенези та еволюції інституту проку­рорського самоврядування в інших державах.

Мета  статті полягає у тому, аби заповнити пробіли щодо емпіричних знань про організаційно-правові аспекти прокурорського самоврядування у такій країні – члені Європейського Союзу, як Болгарія. Досвід цієї країни є корисним, оскільки вона пройшла певний шлях реформування своєї правової системи від радянської до такої, яка відповідає критеріям, необхідним для здобуття членства в ЄС.

Конституція Болгарії безпосередньо відносить прокурорів до системи судової влади, що має своїм наслідком єдині принципи будови організаційної структури та вирішення кадрових питань у всій системі. Болгарська модель адміністрування судової влади базується на існуванні передбаченого Конституцією спеціалізованого, колегіального, постійно діючого органу - Вищої судової ради. Прокурорська колегія ради призначає, підвищує та понижує у посаді прокурорів, переміщує їх та звільняє; проводить періодичні атестації, накладає дисциплінарні стягнення; призначає та звільняє адміністративних керівників тощо.  Колегія складається з одиннадцати членів, з яких п’ятьох обирають загальні збори прокурорів. Крім того, органи прокурорського самоврядування формують  Комісію по атестації і конкурсах та Комісії про професійній етиці.

Констатовано, що процес реформування болгарської моделі адміністрування органів прокуратури триває у зв’язку з необхідністю її подальшої модернізації.

Ключові слова:  Республіка Болгарія, судова влада, Вища судова рада, інститути прокурорського самоврядування.