Анотація

У статті розглядається історичний досвід становлення таких засад, як гласність і відкритість кримінального судочинства, що дасть змогу не тільки з’ясувати закономірності їхнього розвитку на українських землях, але й критично проаналізувати їхнє нормативне відображення в різноманітні історичні епохи кримінально-процесуальних відносин, запропонувавши  таку форму їхньої реалізації, яка не повторить минулих помилок кримінального судочинства та враховуватиме позитивні аспекти, що були перевірені часом.

Метою статті є дослідження ґенези принципів гласності та відкритості кримінального судочинства, їхня періодизація відповідно до основних етапів розвитку кримінально-процесуальних правовідносин, а також нормативно-правового закріплення у сучасній правовій доктрині України.

Починаючи від княжої доби, коли судочинство провадилось у державних (княжих), громадських, церковних і домініяльних судах.  Особлива увага приділена закріпленню принципів гласності та відкритості у сучасній правовій доктрині України. Судовий процес визначався як змагання сторін перед судом, який був лише третім у спорі. Суд тільки наглядав над порядком розправи й постановляв вирок. Із прийняттям у 1386 році Кревської унії змінюється судоустрій і на українських землях, що перебували у складі Великого Князівства Литовського, поширюється станове судочинство (державні, міські, громадські, домініяльні, духовні суди). У 1435 році на українських землях (у той час територія Польщі) змінено цей судоустрій на польську триланкову систему станово-шляхетських судів: земських, громадських і підкоморських. У литовсько-польську добу сторони зберігали процесуальну активність, але роль суду була вже набагато більшою. Відбувалося значне звуження засади прилюдності, саме так тоді розуміли гласність. Причинами цього стала станова нерівність суспільства та службова залежність сторін, зміцнення формалізму. Судовий розгляд справи («розправа») у багатьох випадках був закритим («заочним»). Гласність судового провадження сприяє приховуванню слідів злочину, сприяє змові підсудних, а також призводить до поширення серед населення, особливо серед молоді відомостей про способи вчинення злочинів. Поява системи мирових судів. Негативно на розвиток принципу гласності вплинуло вбивство у 1881 році Олександра ІІ, що мало своїм наслідком зміни законодавства вбік обмеження прав та свобод людини у кримінальному процесі, у тому числі гласності як такої. Суттєвий вплив на становлення принципів гласності та відкритості кримінального судочинства в Україні мали такі міжнародно-правові акти, як Міжнародний акт про громадянські і політичні права, Конвенція про захист прав і основних свобод, які було імплементовано в національну правову систему з прийняттям законів. Також на розвиток гласності та відкритості судочинства мають значний вплив рішення ЄСПЛ.

Ключові слова: принципи, гласність і відкритість, кримінальне судочинство, кримінальний процес.