ISSN 2413-5372, Свідоцтво про державну перереєстрацію КВ №25381-15321 ПР від 07.01.2023 р.
Search

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ "ВІСНИК КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА"

Архів номерів

Проблеми визначення ознак потерпілого в складах злочинів, передбачених статтями 397-400 КК України

Сторінки: 124-135
Рік: 2019
Видавець: ТОВ "Правова Єдність"
Скачати файл: 3_2019_KUTSEVYCH.pdf

Анотація

Однією з ключових ознак так званих спеціальних складів злочинів, передбачених у ст.ст.397-400 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 (далі – КК), є потерпілий. На сьогодні доктринальний підхід до тлумачення змісту ознак потерпілого у складах вказаних злочинів вирізняється своєю неточністю і невідповідністю буквальному змісту понять, ужитих на позначення ознак такого потерпілого в спеціальному регулятивному законодавстві. Тому потрібне глибоке наукове переосмислення змісту системи спеціальних кримінально-правових норм, які б забезпечували охорону такого потерпілого .

Мета статті полягає у визначенні основних проблем, які виникають при визначенні ознак потерпілого у складах злочинів, передбачених ст.ст.397-400 КК, та шляхів їх вирішення.

Проведене дослідження продемонструвало такі проблеми:

  1. Поняття «захисник» та «представник, який надає правову допомогу»,  вжиті законодавцем як такі, що позначають спеціальний правовий статус учасника відповідного провадження.
  2. У складах злочинів, передбачених в ст.ст. 397 – 400 КК, цілісна характеристика спеціального потерпілого така:
  • захисник у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги;   
  • близькі родичі захисника у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги захисником;
  • представник у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги;
  • близькі родичі представник, у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представником.
  1. Поняттям «представник у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги» не охоплюються учасники процесуального провадження, які називаються представником, однак формально не є такими, які надають правову допомогу.
  2. За межами кримінально-правової охорони, що забезпечується групою спеціальних норм, розташованих у розділі XVIII Особливої частини КК України «Злочини проти правосуддя», а саме ст.ст. 397 – 400 КК, залишаються п’ять видів учасників процесуального провадження, які здійснюють фактично захист і представництво інтересів іншого учасника процесуального провадження, однак формально їх процесуальна діяльність має іншу назву:
  • представник потерпілого, юридичної особи, а саме: керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю – ч.2 ст.58 КПК;
  • законний представник неповнолітнього потерпілого – ст.59 КПК;
  • адвокат свідка – ст.66 КПК;
  • законний представник учасника справи – ч.1 ст.58 ГПК, ч.1 ст.58 ЦПК, ч.1 ст.57 КАС; 
  • законний представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення – ст.270 КУпАП.
  1. З метою побудови ефективної системи спеціальної кримінально-правової охорони учасників процесуальних проваджень, які фактично здійснюють функцію представництва інтересів, права та обов’язків інших учасників процесуальних проваджень, необхідні відповідні зміни до ст.ст.397-400 КК.

Ключові слова: захисник, представник, учасник процесуального провадження, який здійснює представництво (захист) прав та інтересів іншого учасника процесуального провадження. 

Подати статтю