Анотація

У статті досліджено практику постановлення слідчими суддями ухвал за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів. Автором наголошено, що основним призначенням слідчого судді при розгляді вказаних клопотань є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні, та забезпечення законності такого провадження на досудових стадіях. Відповідно до положень чинного КПК України винятково слідчий суддя під час досудового розслідування у справі за клопотанням сторін кримінального провадження вирішує питання про застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування. Проте в регламентації повноважень слідчого судді залишаються прогалини, зокрема в частині визначення переліку видів ухвал, які має право постановити слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що негативно позначається на ефективному захисті прав, свобод та інтересів особи в кримінальному провадженні.

Мета статті полягає в дослідженні проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.

Звертається увага на відсутність законодавчої регламентації повноважень слідчого судді постановляти ухвалу про повернення клопотання та відмову у його задоволенні у випадку невідповідності такого клопотання вимогам кримінального процесуального законодавства.

З урахуванням зазначеного автором статті постановлено за мету дослідження проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.

Робиться висновок, що постановлення слідчим суддею ухвали, вид якої не передбачено КПК України, суперечить засаді законності кримінального провадження, негативно позначається на ефективному захисті прав, свобод та інтересів особи в рамках кримінального провадження, ефективності кримінального процесуального доказування та формуванні однозначної правозастосовної практики.

Запропоновано доповнити чинний КПК України положеннями про можливість постановлення слідчим суддею ухвал про відмову у задоволенні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів та про їх повернення. Зокрема, у ст. 163 КПК України передбачити процесуальну можливість слідчого судді повернути стороні кримінального провадження клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо воно подане без додержання вимог ст. 160 КПК України, а також доповнити нормою про відмову у задоволенні такого клопотання у разі недодержання вимог ч. 5 ст. 163 КПК України.

Ключові слова: тимчасовий доступ до речей і документів, засіб кримінального процесуального доказування, слідчий суддя, судовий контроль.