Анотація

Анотація. Правнича лінгвістика формується на перетині юриспруденції та філології. В умовах її становлення актуалізовані проблеми її озмістовлення, локалізування місця та ролі, застосування в удосконаленні мовного забезпечення правотворчих, правотлумачних, правозастосовних процесів, підготовці юристів та розвитку юридичної науки.

Мета статті – ​з’ясування та актуалізація поняття, мети, функцій та завдань правничої лінгвістики.

Сформульовано поняття правничої лінгвістики з урахуванням її локалізації у науковій, навчальній сферах та сфері практичної діяльності. Актуалізовано цілі, функції та завдання юрислінгвістики. Визначено перспективність подальших досліджень лінгвістичних аспектів української юриспруденції.

Правнича лінгвістика – ​це міждисциплінарна наука, навчальна дисципліна та інструмент реалізації й удосконалення мовного забезпечення юридичної діяльності. Ціль юридичної лінгвістики полягає в інтегруванні лінгвістичних та юридичних знань і у розвитку нової науки усередині самої лінгвістики, реалізації й удосконаленні правотворчих, правотлумачних, правозастосовних процесів, а також становленні системи засвоєння мовних умінь, знань і навичок, необхідних для юриспруденції. З урахуванням багатоаспектності юрислінгвістиці притаманні номінативна, гносеологічна, комунікативна, регулювальна, емотивно-експресивна, естетична, культуроносна, комунікативна, пізнавальна, відтворювальна, навчальна, виховна, когнітивна, евристична, пояснювальна, інструментальна, технологічна, світоглядна, експертно-оцінна, практична функції. До завдань правничої лінгвістики віднесено: наукове супроводження вирішення проблем юриспруденції; освітнє забезпечення правознавчої практики; застосування інструментарію юридичної лінгвістики на практиці.

Ключові слова: правнича лінгвістика, юридична лінгвістика, зміст правничої лінгвістики, становлення правничої лінгвістики, дослідження лінгвістичних аспектів української юриспруденції.