Review

Анотація. Стаття присвячена вивченню гарантій захисту журналістських джерел при застосуванні тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному процесуальному праві України.

На підставі аналізу чинного кримінального процесуального законодавства України в роботі визначено предмет журналістської таємниці, яким виступає: 1) джерело інформації; 2) інформація, яка знаходиться/отримана журналістом або засобом масової інформації з метою її поширення чи використання у своїй професійній діяльності; 3) будь-які інші відомості (документи, записи), які дозволяють встановити зв’язок між журналістом та джерелом інформації.

Встановлено, що відсутність належного судового контролю за законністю вимог слідчих, формальний підхід до розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, а також неможливість оскарження відповідних ухвал в апеляційному порядку створюють небезпеку розголошення інформації, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.

Доведено, що застосування тимчасового доступу до речей і документів, що містять охоронювану законом інформацію, зокрема таку, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації, без ухвали слідчого судді, суду є неприпустимим.

Ключові слова: кримінальне судочинство, доказування, тимчасовий доступ до речей і документів, охоронювана законом таємниця, журналістські джерела.