Анотація

Стаття присвячена всебічному аналізу дисциплінарного проступку як підстави дисциплінарної відповідальності прокурора у контексті забезпечення професійної етики, належного виконання службових обов’язків та підтримання авторитету органів прокуратури.

Метою статті є розкриття змісту дисциплінарного проступку прокурора через дослідження його ознак та складу. Автор акцентує увагу на необхідності комплексного підходу до визначення змісту та складу дисциплінарного проступку, виходячи з поєднання юридичних, етичних і функціональних аспектів діяльності прокурора. Метою статті є розкриття поняття дисциплінарного проступку прокурора через аналіз його обов’язкових ознак і структурних елементів, а також формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавчого регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів.

У роботі наголошується, що дисциплінарний проступок є особливою формою юридичної відповідальності, спрямованою не лише на покарання винної особи, а й на забезпечення довіри суспільства до прокуратури як інституції. Розкрито ознаки, які обов’язково характеризують дисциплінарний проступок прокурора: протиправна дія або бездіяльність, наявність вини, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та негативними наслідками, а також самі негативні наслідки, що можуть полягати у підриві репутації органу прокуратури, втраті довіри чи створенні перешкод у здійсненні правосуддя. На цій підставі запропоновано авторське визначення поняття дисциплінарного проступку прокурора як винної, протиправної, суспільно небезпечної дії (або бездіяльності), що порушує службову дисципліну, прокурорську етику та завдає шкоди авторитету прокуратури.

Окрему увагу приділено дослідженню складу дисциплінарного проступку прокурора. Визначено коло його суб’єктів, до яких належать прокурори всіх рівнів, а також окреслено особливості їхнього правового статусу. Проаналізовано суб’єктивну сторону дисциплінарного проступку, головною ознакою якої є вина у формі умислу або необережності, що найчастіше проявляється у службовій недбалості. Розкрито зміст понять «грубе порушення правил прокурорської етики» та «грубий дисциплінарний проступок», які мають особливе значення для оцінки ступеня вини прокурора і застосування відповідних санкцій.

У статті також висвітлено проблеми законодавчої невизначеності критеріїв оцінки дисциплінарних проступків та наголошено на необхідності узгодження національних норм із міжнародними стандартами, зокрема рекомендаціями Ради Європи та Венеційської комісії щодо незалежності прокурорів. З метою підвищення ефективності дисциплінарної процедури пропонується внести зміни до Закону України «Про прокуратуру» в частині уточнення ключових понять: «дисциплінарний проступок прокурора», «грубий дисциплінарний проступок» та «дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури». Такі зміни, на думку автора, сприятимуть більш чіткому розмежуванню дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності, а також посиленню гарантій доброчесності й професійної відповідальності прокурорського корпусу.

Ключові слова: прокурор, дисциплінарний проступок, дисциплінарна відповідальність прокурора, склад дисциплінарного проступку прокурора, звільнення.