Анотація

Забезпечення біологічної безпеки є одним із визначальних завдань державної політики, оскільки від його ефективності залежить здоров’я і життя громадян та нормальне функціонування всього державного організму. В сучасний період в Україні ця проблема набула особливої актуальності через тенденцію до збільшення негативного впливу біологічних факторів на навколишнє середовище і людей.

Метою статті є формулювання авторського визначення понять «ризики» і «загрози» біологічній безпеці. Автори акцентують увагу на тому, що формування ефективної державної політики напряму залежить від наявності належної нормативно-правої бази. Проте остання не повною мірою відповідає сучасним вимогам: до цього часу не прийнято окремого Закону України «Про біобезпеку і біозахист», де були б чітко визначені ключові дефініції.

У статті обґрунтовується, що належне забезпечення біобезпеки держави залежить від правильного тлумачення категорій та їх співвідношення суб’єктами сектору безпеки і оборони України. Проведено аналіз проєктів Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист України» (2021 та 2023 років), підготовлених профільними міністерствами, у яких наведені формулювання основних понять.

Зроблено висновок, що виправданим є підхід, який спирається на етимологічне походження термінів «загроза» і «ризик». Оскільки біологічна безпека є складовим елементом національної безпеки, відповідні ризики апріорі є загрозами національного рівня. На підставі цього дослідження пропонуються авторські формулювання дефініцій зазначених категорій.

Ключові слова: національна безпека, біологічна безпека, біологічний захист, забезпечення біологічної безпеки, біологічна загроза, біологічний ризик.