Анотація

У статті проаналізовано позитивний досвід США як держави з однією з найбільш ефективних систем правового регулювання діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинам, що вчиняються транснаціональними організованими злочинними організаціями. З’ясовано, що Федеральне бюро розслідувань є суб’єктом, який у своїй діяльності поєднує функції розвідувальної (оперативно-розшукової тактики) та кримінально-процесуальної діяльності. Поєднання процесуальних та оперативно-розшукових функцій притаманне країнам з англосаксонською системою права. На підставі результатів аналізу найбільш значущих у контексті тематики дослідження законодавчих актів США та практики їх застосування сформульовано висновок про те, що законодавче забезпечення загальних положень організації і тактики оперативно-розшукової діяльності ФБР, на відміну від вітчизняного правового регулювання, бере свій початок із середини ХХ ст. й донині успішно вдосконалюється. Виокремлено основні положення законодавства США, що сприяли покращенню організації і тактики оперативно-розшукової діяльності ФБР та державної політики у сфері протидії злочинності загалом, а саме: – підстави, порядок і тактика проведення негласних дій (опера-тивно-розшукових заходів) з використанням оперативно-технічних засобів – Зведений закон про боротьбу зі злочинністю та безпечні вулиці («The Omnibus Crime Control and Safe Streets Act») (1968); – положення, спрямовані на посилення протидії особам, які перебувають на най-вищих рівнях злочинної ієрархії злочинних об’єднань, у статусі суб’єкта підвищеного злочин-ного впливу (лідери, організатори злочинних об’єднань), – Закон «Про організації, що діють під впливом рекету й корупції», або закон РІКО (RICO Act) (1970). У контексті дослідження акцентовано увагу на окремих положеннях закону РІКО – «Теорія розслідувань злочинних під-приємств» (Enterprise Theory of Investigation – ETI), які регулюють процес негласного здійс-нення підрозділами ФБР комплексних заходів щодо виявлення та документування латентних злочинів, що вчиняються транснаціональною організованою злочинністю (у вітчизняній теорії оперативно-розшукової діяльності подібною формою оперативно-розшукової діяльності є оперативна розробка). Доведено, що специфічні особливості оперативно-розшукової тактики проведення секретних операцій у межах «Теорії розслідувань злочинних підприємств» (ETI), подібно до вітчизняного правового регулювання оперативно-розшукової діяльності, визначено в підзаконних нормативно-правових актах у вигляді настанов, інструкцій і директив генерального прокурора. У зазначених актах деталізовано специфіку й особливості тактики (способи, тактичні прийоми) розвідувальної (оперативно-розшукової) діяльності підрозділів ФБР. Причому вказані акти не є вичерпними, а містять положення рекомендаційного характеру, які можуть змінюватися й удосконалюватися залежно від специфіки протиправної діяльності організованої злочинності. На основі вивчення звітної інформації ФБР констатовано, що розроблення та застосування тактичних прийомів/способів, спрямованих на досягнення тактичної мети – припинення діяльності транснаціональних злочинних об’єднань і притягнення до кримінальної відповідальності організаторів (лідерів) та інших учасників злочинної спільноти, здійснюються з урахуванням такого фактора зміни методів злочинної діяльності, як стрімке освоєння та застосування транснаціональними злочинними об’єднаннями останніх інноваційно-технологічних досягнень науки й техніки тощо. На підставі аналізу іноземного досвіду обґрунтовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення організації і тактики оперативно-розшукової діяльності. Ключові слова: воєнний стан, організована, транснаціональна, злочинність, протидія, розслідування, виявлення, позитивний досвід, нормативно-правові акти, пропозиції, організація, тактика, стратегія, оперативно-розшукова діяльність