Анотація

Метою дослідження є вивчення особливостей санкціонування та проведення обшуку за клопотанням сторони захисту у випадку невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів. Для досягнення поставленої мети автором було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме діалектичний, формально-правовий та логіко-нормативні методи.

Було встановлено, що обшук, який проводиться в порядку ст. 166 КПК України, не можна розглядати в якості автономної слідчої (розшукової) дії, адже він проводиться як санкція за невиконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Така правова природа даного обшуку також має накладати певні обмеження на його проведення. Доцільно в практичній діяльності застосовувати підхід, відповідно до якого під час обшуку, який проводиться в порядку ст. 166 КПК України, не допускається вилучення речей і документів, які не передбачені в ухвалі слідчого судді. Саме в такому контексті повинні розглядати цю дію і представники правоохоронних органів, які будуть в подальшому виконувати відповідну ухвалу.

В першу чергу це має стосуватися можливості вилучення речей і документів, які мають відношення до кримінального провадження, проте в ухвалі слідчого судді не передбачені. Якщо розглядати цей обшук не як автономну слідчу (розшукову) дію, а як санкцію за невиконання ухвали, то можна дійти висновку, що під час такого обшуку дозволяється відшукання та вилучення лише тих речей і документів, які чітко зазначені в ухвалі. Вилучення інших речей і документів буде вказувати на те, що відбувається не гарантування тимчасового доступу до речей і документів (для чого, власне, обшук і проводиться), а окрема слідча (розшукова) дія. Виключенням будуть виступати лише речі, які вилученні з цивільного обігу, адже в даному випадку мова буде йти не стільки про збирання доказів, скільки про забезпечення безпеки учасників відповідної процесуальної дії та населення в цілому.

Не зважаючи на те, що даний обшук використовується як санкція, в процесі розгляду відповідного клопотання перед слідчим суддею сторона, яка звернулася з таким клопотанням, має довести наявність всіх обставин, які складають локальний предмет доказування та передбачені ст. 234 КПК України. Крім цього, зважаючи на специфічний характер обшуку в порядку ст. 166 КПК України, також має бути доведено: 1) наявність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ конкретних речей і документів; 2) факт невиконання власником або володільцем відповідних речей і документів ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ.

Ключові слова: кримінальний процес, кримінальне провадження, заходи забезпечення кримінального провадження, тимчасовий доступ до речей і документів, слідчі (розшукові) дії, обшук, сторона захисту.