Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню типології пріоритезації у кримінальному провадженні (ПКП), що набуває особливої актуальності в умовах повномасштабної агресії та колосального навантаження на систему кримінальної юстиції. Метою статті є розроблення теоретичних засад типології ПКП, виокремлення її ключових видів та їх ґрунтовна характеристика. Застосовуючи сукупність загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, зокрема системного, порівняльно-правового, формальнологічного, автор обґрунтовує необхідність розмежування двох основних типів пріоритезації: матеріальної та процедурної. Матеріальна ПКП розглядається як ранжування засадничих чи статутних елементів кримінальної процедури, тоді як процедурна ПКП орієнтована на оптимізацію алгоритмізація порядку вчинення певних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. У контексті типології ПКП за суб’єктом наголошується на необхідності поряд із традиційними законодавчим та правозастосовним рівнями з урахуванням ролі, котру виконує Верховний Суд як вищий судовий орган у загальному механізмі формування пріоритетів у кримінальному провадженні, виділяти судовий рівень ПКП. Автор розглядає проблемні питання у площині забезпечення єдності судової практики. Доводиться переважно імпліцитний характер нормативного встановлення пріоритетів у кримінальному провадженні. Ілюструється багатогранність нормативних засобів ранжування елементів кримінальної процедури, виділено низку правил такого ранжування. Акцентується, що за характером критеріїв ПКП може бути формальною та неформальною. На завершення типологізації ПКП в залежності від її рівнів авто виділяє 2 зрізи: вертикальний (пріоритезація в одному кримінальному провадженні) та горизонтальний (ранжування вже самих проваджень з точки зору їх пріоритетності, першості). Доводиться, що науково обґрунтована типологізація ПКП має важливе теоретичне та практичне значення для підвищення ефективності кримінального провадження, забезпечення балансу між публічними та приватними інтересами, ефективного розподілу ресурсів органів кримінальної юстиції, а також для адаптації національного законодавства до європейських стандартів. Водночас потрібні подальші ґрунтовні дослідження феномену ПКП. Ключові слова: кримінальне провадження, пріоритезація, пріоритети, кримінальна процедура, процесуальна економія, ефективність кримінальної процесуальної діяльності, єдність судової практики