Анотація

У статті зазначається, що збройна агресія проти України спричинила безпрецедентні масштаби основних міжнародних злочинів, що потребують технічно стандартизованих і ефективних механізмів отримання, перевірки, аналізу та збереження цифрових доказів. Формування єдиного доказового простору за допомогою результатів Сore international crimes evidence database (CICED) набуває ключового значення у контексті необхідності документування воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та злочину агресії. Метою статті є комплексне дослідження правових засад створення та функціонування CICED, визначення її ролі в доказуванні основних міжнародних злочинів, виявлення проблем допустимості результатів CICED та розроблення науково-обґрунтованих пропозицій щодо їх нормативної імплементації у кримінальне процесуальне законодавство України. Для написання статті автором використано міжнародні та національні нормативноправові акти, емпіричні дані вітчизняних і міжнародних юрисдикцій, наукові джерела. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціальноюридичних і спеціальних (міждисциплінарних) методів, що забезпечило комплексний, системний характер аналізу правових, процедурних і технологічних аспектів використання результатів CICED у доказуванні основних міжнародних злочинів. Доведено, що міжнародна цифрова платформа CICED, що функціонує в межах правового мандату Агентства Європейського Союзу з питань кримінальної юстиції (Євроюст), технічну обробку цифрових доказових матеріалів, яка включає: фіксацію метаданих та часових міток; криптографічний захист та хешування; маркування та верифікацію цілісності файлів; структуроване зберігання у захищеному середовищі; формування технічних зв’язків між окремими матеріалами для полегшення аналізу під час міжнародних розслідувань. Встановлено взаємодію CICED зі спільними слідчими групами, Міжнародним центром пе-реслідування злочину агресії, Міжнародним кримінальним судом, Європолом, Європейською прокуратурою та національними органами правопорядку і прокуратури. Зроблено висновок, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає спеціального механізму залучення цифрових доказів міжнародного походження, у тому числі результатів CICED, що створює ризики їх недопустимості. Запропоновано внесення до національного законодавства норм, які визначають поняття, критерії достовірності, порядок легалізації та використання цифрових доказів міжнародного походження, а також створення державного реєстру міжнародних доказів як інструменту забезпечення сумісності з міжнародними інституційними платформами. Ключові слова: CICED, основні міжнародні злочини, цифрові докази, докази, доказування, спільні слідчі групи, Євроюст.