Анотація

У статті досліджуються етапи впровадження у вітчизняний кримінальний процес такої загальноєвропейської ознаки реформування кримінального судочинства, як диспозитивність. Автором проаналізовано норми законодавства України та міжнародно-правових документів, які регламентують реалізацію сторонами кримінального провадження можливості вільно розпоряджатися своїми правами. Також автор звертається до практики Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості обмеження сторін у використанні ними своїх процесуальних прав.

Ключові слова: диспозитивність, засада кримінального провадження, реформування кримінального судочинства, змагальність сторін.