Анотація

Особиста автономія як система суб’єктивних прав та свобода вибору правових засобів їх реалізації відноситься до основних принципів кримінального права, матеріального та процесуального, і трактується як здатність особи діяти самостійно та відповідати за свої дії, а також свобода волі та свобода вибору. Європейський Суд з прав людини застосовує принцип особистої автономії, підкреслюючи повагу до індивідуальності та волевиявлення людини, наприклад, неприпустимість відмови у захисті прав потерпілого через нетипову поведінку, жорстокий примус підозрюваного до зізнання, позбавлення особи можливості самостійно захищати себе в суді чи скористатися послугами юриста на свій вибір, тощо. Правові гарантії особистої автономії у кримінальному процесі, визначені у главі "Засади кримінального провадження" Кримінального процесуального кодексу України, є непрямими і тому недостатньо ефективними. Окрім того, залишається неврегульованим питання інтервенції у кримінальний процес, зокрема, через його гласність, автономних агентів (контрагентів), таких як активісти, журналісти, параюристи, приватні детективи, групи тиску, правозахисні організації, тощо. У зв’язку з цим пропонується доповнити кримінально-процесуальний закон нормою про визнання особистої автономії однією із засад кримінального провадження, а також передбачити, що суд або слідчий суддя за власною ініціативою або за заявою зацікавленої особи може винести мотивовану ухвалу про забезпечення поваги до особистої автономії, в якій визнати правомірними чи протиправними конкретні прояви особистої автономії у зв’язку з кримінальним провадженням, встановити правомірні способи реалізації прав, обов’язків та інтересів на вибір особи.

Ключові слова: особиста автономія, кримінальний процес, кримінальне право, свобода вибору, свобода волі, індивідуальність.