Анотація

У статті досліджуються проблемні питання законного затримання. Законне затримання, за ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України, закріплює право кожного на законне затримання без ухвали слідчого судді, суду будь-якої особи, крім осіб, зазначених у статті 482 Кримінального процесуального кодексу України (Далі- КПК України). Це право надається не уповноваженим службовим особам і визначається як законне затримання.

Метою статті є аналіз законодавства щодо визначення правової сутності законного затримання, визначення суб’єктів, які мають право здійснювати законне затримання без ухвали слідчого судді, суду, внесення пропозицій щодо подолання тягаря проблем, що стоїть перед інститутом затримання з метою удосконалення чинного КПК України та правозастосовної практики.

Розглядається процесуальний статус затриманої особи, фактичне та процесуальне затримання. Процесуальна відмінність «законного затримання» та «затримання уповноваженою службовою особою» породжує низку питань щодо термінологічного визначення законності затримання без ухвали слідчого судді, суду та визначену законність затримання наперед. Розглядаються ризики під час законного затримання, що можуть виникати у процесі затримання підозрюваної особи. Зазначається,  що інститут подібного затримання існує в інших державах та порівнюється сучасне законне затримання з КПК України 1960 року. Розглядається негайність доставлення затриманої особи та безпосередній момент затримання. Вказується, що законне затримання, яке здійснюється не уповноваженими службовими особами (громадянами), у відповідності до КПК України та затримання уповноваженими службовими особами відповідно до чинних Законів України подібні у визначенні законності затримання. Розглядається превентивне затримання та затримання на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписане до порту, розташованого в Україні. Зазначається, що законність затримання без ухвали слідчого судді, суду не може бути визначено законним затриманням наперед. Вказується на необхідність судового контролю у будь-якому затриманні. Вносяться пропозиції  щодо вирішення проблемних питань законного затримання та удосконалення процесуального законодавства.

Проблеми законного затримання необхідно вирішувати шляхом внесення системних змін до чинного кримінального процесуального законодавства. Головним чинником при визначенні законності затримання без ухвали слідчого судді, суду повинна бути подальша перевірка такого затримання судом. Без судового контролю  жодне затримання не може визнаватись законним наперед. Інші види затримань, за законами України, здійснюються уповноваженими службовими особами у відповідності до зазначених нормативно-правових актів і за змістом також є законними затриманнями, якщо інше не буде встановлено судом.

Ключові слова: законне затримання, затримання не уповноваженими службовими особами, превентивне затримання, фактичне та процесуальне затримання, затримання на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському  чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписане до порту, розташованого в Україні, судовий контроль за затриманням.