Анотація

У статті автор спробувала сформулювати постановку питання щодо становлення інвестиційної привабливості України через призму судового захисту. Встановлено, що дослідження, пов’язані з інвестиціями, інвестиційною привабливістю та створенням сприятливого інвестиційного клімату, передусім були предметом вивчення науковців у сфері фінансів, економіки, менеджменту, банківської справи, а юридичною наукою системно не досліджувалися. Але останніми роками простежується така тенденція, що судову систему досліджують з погляду інвестиційної привабливості нашої країни для іноземних інвесторів.

Робиться висновок, що на результативність залучення довгострокових продуктивних інвестицій грошових коштів, творчої енергії, фізичних та духовних сил на території нашої країни впливають такі побоювання суб’єктів-можливих інвесторів, як висока імовірність неочікуваних перешкод з боку компетентних органів держави, високий рівень можливих ризиків (пов'язаний із нестабільною ситуацією у нашій країні), порушення прав людей та бізнесу тощо. Усе це посилюється і занадто низьким рівнем довіри громадян та міжнародної спільноти до судової та правоохоронної (правозахисної) системи, невпевненість у захисті своєї власності та майбутніх інвестицій тощо. 

У роботі авторкою проаналізовано взаємозв’язок та місце судової влади у системі комплексних заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості України. На базі вивчення міжнародно-правових стандартів, аналізу доповідей міжнародних організацій та експертів, аналізу організаційно-правових проблем судової влади в Україні встановлено, що лише ефективно діюча судова система може бути одним із шляхів залучення потенційних інвестицій у розвиток нашої державності. Аргументовано, що векторами удосконалення судової влади для підвищення інвестиційної привабливості України мають бути становлення довіри міжнародної спільноти до судової системи України (шляхом становлення принципу взаємної довіри між судовими системами), становлення довіри громадян України до судової влади, викорінення корупційної складової у діяльності судових органів та виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини.

Проаналізовано напрями становлення взаємної довіри між судовими системами, серед яких запропоновано виділяти: 1) модернізацію судової політики, яка передбачає становлення  судової влада як механізму узгодження приватних та суспільних інтересів, в тому числі й транснаціональних; 2) взаємне визнання судових рішень; 3) становлення єдиного правового простору шляхом глобалізації та інформатизації судової влади; 4) поетапний розвиток європейської судової культури, заснованої на різноманітності правових систем та єдності через європейське право.

Доведено, що становлення інвестиційної привабливості України для іноземних партнерів та потенційних інвесторів є вкрай важливим, а судова влада спроможна стати гідною гарантією в механізмі захисту прав інвесторів за умови подолання зазначених організаційно-правових проблем. 

Ключові слова: судова влада, судова система, довіра до суду, авторитет суду, інвестиційна привабливість.