Анотація

У статті досліджується комплекс питань, безпосередньо пов’язаних із ефективним використанням сучасних джерел інформації в межах сучасного етапу розвитку цивільного судочинства. Автори зазначають, що реалізація права на справедливий судовий розгляд є неможливою без створення умов для всебічного та повного з’ясування обставин справи.

Ураховуючи це, метою статті є визначення основних засад використання електронних засобів доказування в цивільному процесуальному праві з урахуванням структурних, видових та процедурних особливостей дослідження та оцінки доказів у цивільному судочинстві.

Під час проведення наукового дослідження аналізуються ключові базові категорії цивільного судочинства, зокрема поняття доказів. Комплексне дослідження відповідних наукових підходів дало змогу визначити власну думку стосовно досліджуваного концепту. Зокрема, під поняттям доказів пропонується розуміти зібрану з дотриманням процесуальної форми доказів за допомогою передбачених законом засобів доказування інформацію про факти та/або обставини, на підставі якої суд доходить висновку про наявність або відсутність фактів і обставин, що обґрунтовують вимоги та/або заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для розгляду і вирішення справи. Особливу увагу приділено варіативності дефінітивних підходів у визначенні сутності електронних доказів.

Також висвітлюється проблема визначення видів електронних доказів, а також проведення їх класифікації. Наголошується на тому, що наукові спроби здійснити відповідну класифікацію позбавлені логічного та прикладного сенсу, оскільки неможливим є дотримання єдиного критерію як підстави поділу, та визначення усіх можливих видів електронних доказів. Тому  робиться висновок стосовно доцільності формулювання широкого визначення (дефініції) поняття електронних доказів шляхом перерахування їхніх найважливіших сутнісних ознак. На основі цього було виокремлено найбільш поширені види джерел цифрової доказової інформації.

Дослідивши теоретичні та практичні аспекти використання електронних доказів у межах цивільного процесу,  як висновок автори пропонують власні підходи до визначення поняття електронних доказів. Так, під ними пропонується розуміти зібрану з дотриманням процесуальної форми доказів за допомогою передбачених законом засобів доказування інформацію про факти та обставини в цифровій формі, яка зафіксована за допомогою передбачених законом електронних матеріальних носіїв, або така, що передається по каналах електрозв’язку, на підставі якої суд доходить висновку про наявність або відсутність фактів і обставин, що обґрунтовують вимоги та/або заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ключові слова: цивільний процес, доказування, електронні докази, справедливий судовий розгляд, електронний документ, електронні носії.