Анотація

У статті досліджується правове регулювання інституту застави як запобіжного заходу в Україні та країнах англо - американської правової сім'ї, в тому числі мета обрання, розмір застави та критерії його визначення тощо. Автори обґрунтовують тезу щодо недоцільності законодавчого закріплення як граничного розміру застави, так і можливості слідчого судді в окремих випадках визначити заставу в розмірі, нижчому мінімального рівня.

Метою статті є з'ясування переваг та недоліків законодавчого регулювання застави в Україні, Великої Британії та Сполучених Штатах Америки, висвітлення окремих проблем, що постають в практичній діяльності, висловлення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінального - процесуального законодавства України.

Проаналізувавши положення кримінального процесуального законодавства Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, автори наводять кілька класифікацій застави залежно від способу її внесення.

Крім цього, автори виявляють прогалини законодавчої техніки країн англо - американської правової сім'ї щодо неврахування слідчими суддями при обранні застави матеріального та сімейного стану підозрюваного, що зумовлює тримання під вартою значної кількості осіб, які фінансово не спроможні внести заставу.

У статті також наведені рішення Європейського суду з прав людини як міжнародної судової інституції щодо визначення такої суми застави, яка гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і водночас буде визначена з урахуванням його матеріального стану.

Автори також досліджують проблематику визначення предмета застави, а також наголошують на необхідності з'ясування джерела походження коштів, що вносяться як застава, з метою уникнення випадків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що утворює склад злочину, передбачений ст.209 КК України.

Дослідивши теоретичні та практичні аспекти визначення розміру застави, автори дійшли висновку щодо існування певних відмінностей у національному законодавстві та законодавстві країн англо – американської правової сім'ї, що обумовлене належністю України до континентальної, а Сполучених Штатів Америки і Великої Британії - до англо-американської правової сім'ї. Автори зазначають, що перспективи подальшого дослідження окресленої проблематики вбачаються у вдосконаленні законодавства, запозиченні світового досвіду, врахуванні правових позицій Європейського Суду з прав людини тощо.

Ключові слова: застава, заставодавець, запобіжний захід, предмет застави, розмір застави, країни англо-американської правової сім'ї.