Анотація

У статті досліджено питання сучасної кримінально-правової охорони авторитету Управління державної охорони (УДО) України. Проведений аналіз сучасних наукових праць за суміжною проблематикою дозволив дійти висновку про інший предмет їх досліджень (питання адміністративно-правового регулювання діяльності УДО України, кримінально-правового захисту державної охоронної діяльності, кримінально-правової охорони працівників правоохоронних органів у цілому). Констатовано, що кримінально-правові норми, які забезпечують охорону військовослужбовців УДО України від злочинних посягань, не ставали предметом окремих наукових досліджень.

Мета статті полягає у визначенні основних проблемних питань, які виникають при регламентації кримінально-правової охорони авторитету УДО України.

У статті обґрунтовано, що кримінально-правова охорона авторитету УДО України досягається через кримінально-правову охорону прав і свобод військовослужбовців та працівників УДО України у зв’язку зі здійсненням державної охорони.

Такі положення грунтуються на таких висловлених гіпотезах:

1) не можна обмежуватися у кримінально-правовій охороні тільки загальних конституційних прав і свобод (наприклад, життя чи здоров’я) військовослужбовців та працівників УДО України;

2) кримінально-правова охорона авторитету УДО України здійснюється саме у зв’язку з виконанням працівниками та військовослужбовцями УДО України певних службових обов’язків;

3) спеціальний потерпілий від злочину - це не тільки військовослужбовець, але й працівник УДО України;

4) окреме місце посідають злочини, які вчиняються військовослужбовцями УДО України проти таких же осіб. Така категорія кримінальних правопорушень проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби віднесена до іншої правової категорії «військові злочини».

 На підставі викладеного запропоновані наступні висновки:

1)   потребує самостійного наукового дослідження сучасна кримінально-правова охорона авторитету УДО України;

2)   кримінально-правова охорона авторитету УДО України досягається через кримінально-правову охорону прав і свобод військовослужбовців та працівників УДО України у зв’язку зі здійсненням державної охорони;

3)   усі злочини, які вчиняться проти прав і свобод військовослужбовців та працівників УДО України, слід поділити за такими об’єктивними та суб’єктивними елементами (ознаками), як родовий об’єкт злочинів, мета, мотив та суб’єкт злочину;

4)         зважаючи на органічну єдність таких форм вчинення злочину, як погроза знищення чи пошкодження майна та безпосереднє знищення чи пошкодження майна, запропоновано передбачити кримінальну відповідальність за таку погрозу в ч.1 ст. 347 КК України (чинну ч.1 ст. 347 КК України передбачити в ч.2, а ч.2 – в ч.3).

Ключові слова: злочин, кримінальна відповідальність, кримінально-правове регулювання, кримінально-правова охорона авторитету, кримінальне законодавство, потерпілий від злочину, знищення або пошкодження майна, Управління державної охорони України.