ISSN 2413-5372, Свідоцтво про державну перереєстрацію КВ №25381-15321 ПР від 07.01.2023 р.
Search

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ "ВІСНИК КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА"

Публікаційна етика​

Публікаційна етика журналу ВКС відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE GuidelinesPrinciples of Transparency and Best Practice in Scholarly PublishingPublishing Ethics Resource Kit for EditorsCOPE GuidelinesICMJE, а також критеріям і рекомендаціям від DOAJ, Web of Science, Scopus.

Публікаційна етика також враховує положення всіх розділів Редакційної політики журналу.

Редакційна колегія журналу дотримується наступних правил підтримки публікаційної етики:

  • дотримання основних принципів видання: науковості, об’єктивності, професіоналізму, інформаційної підтримки найбільш значущих інноваційних досліджень;
  • безумовна лояльність до всіх суб’єктів творчого процесу, які беруть участь у створенні журналу;
  • застосування подвійного сліпого рецензування, залучення до роботи об’єктивних компетентних рецензентів;
  • здійснення постійної консультативної роботи з авторами, спрямованої на виконання вимог міжнародних баз даних до оформлення і змісту матеріалів, які надаються для публікації.


Публікаційна етика складається з таких частин:

  1. Публікація та обмін відкритими даними. 
  2. Зобов’язання та відповідальність авторів.
  3. Зобов’язання та відповідальність рецензентів.
  4. Зобов’язання та відповідальність  членів редакційної колегії (редакторів).
  5. Заява про приватність і конфіденційність.
  6. Політика щодо джерел фінансування.
  7. Політика неупередженості.

Редакція оцінює зміст рукописів на предмет їх наукової цінності, оригінальності та на відповідність іншим політикам журналу незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства або політичних уподобань авторів.

  1. Публікація та обмін відкритими даними 

Ми заохочуємо публікацію та обмін відкритими даними відповідно до Принципів Panton і Принципів FAIR Data. Дані можуть бути опубліковані різними способами, наприклад, шляхом збереження у сховищах даних, пов’язаних із відповідною статтею, або як файли даних чи пакетів, що доповнюють статтю. Набори даних мають бути розміщені у відповідному надійному сховищі, а пов’язаний ідентифікатор (URL або DOI) набору(ів) даних має бути додано до розділу ресурсів даних статті. Посилання на набори даних також мають бути додані до списку посилань статті з DOI (якщо є). Якщо немає спеціального сховища даних, автори повинні зберігати свої набори даних у загальному сховищі, наприклад, у Zenodo чи аналогічних.

  1. Зобов’язання та відповідальність авторів
    Подаючи рукопис до редакції автори підтверджують свої зобов’язання та відповідальність у таких питаннях:
  • їхні статті будуть опубліковані у відкритому доступі за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0).
  • їхні рукописи є оригінальною роботою, рукопис раніше не публікувався і його не подано для публікації в іншому місці.
  • рукопис подається грамотною українською чи іншими мовами (з додаванням перекладу українською мовою) та відформатований відповідно до Рекомендацій для авторів, які розміщені в розділі Умови публікації;
  • вони ознайомлені і погодились на дотримання всіх вимог Публікаційної етики та редакційної політики, а також приєднання до публічних договорів «Про надання послуг з публікації авторських статей» та публічного договору «Про надання послуг із додрукарської підготовки» шляхом приєднання до них, а в рукописі дотримані всі ці вимоги.
  • всі згадані автори зробили  вагомий  внесок у дослідження, а також узгодили між собою порядок визначення авторів, а також їхні внески.
  • авторами зазначено всі джерела, використані у своєму рукописі.

  1. Зобов’язання та відповідальність рецензентів
  • Рецензенти зобов’язані повідомляти редакцію про будь-які конфлікти інтересів відповідно до Політики щодо конфлікту інтересів
  • Від рецензенти повинні зосередити увагу на науковій якості рукопису, а також на загальному стилі, який має відповідати передовій практиці чіткого та стислого академічного письма. Якщо рецензенти визнають, що рукопис потребує редагування, вони повинні повідомити про це авторів і редактора у звіті.
  • Рецензентів просять перевірити, чи  рукопис науково обґрунтований і чіткий, наскільки він цікавий аудиторії та чи прийнятна якість написання. Рецензентів також просять зазначити, які статті вони вважають особливо цікавими чи значущими.
  • У разі серйозних розбіжностей між рецензіями або між авторами та рецензентами редактори можуть оцінити їх відповідно до свого досвіду або звернутися за порадою до члена редакційної колегії журналу.
  • Під час другого етапу рецензування (після виправлень авторів) тематичний редактор може попросити рецензента оцінити переглянуту версію рукопису з огляду на рекомендації рецензента, подані під час першого етапу рецензування.
  • Рецензентів просять бути ввічливими та конструктивними у своїх звітах. Повідомлення, які можуть бути образливими або неінформативними, буде видалено. 
  • Рецензування оригінальних авторських рукописів здійснюється конфіденційно, всі отримані рукописи і пов’язані з ними матеріали рецензент повинен зберігати конфіденційно, щоб уникнути доступу до них третіх осіб.  
  • Рецензенти під час перегляду рукописів повинні ідентифікувати релевантну опубліковану роботу, яку автори не цитували, і про яку рецензенти знають. Рецензенти також повинні звертати увагу редакторів на будь-яку суттєву схожість або збіги між розглянутим рукописом та будь-якою іншою опублікованою статтею, про яку вони знають.
  • Рецензенти повинні перевіряти статтю на предмет дотримання вимог, обмежень та заборон, передбачених Законом України «Про медіа».
  • Рецензенти повинні утримуватися від використання будь-яких ідей авторів, прочитаних у рукописі.
  • Якщо рецензована стаття не відповідає сфері експертизи рецензента, вони повинні негайно повідомити про це редакційну колегію.
  • Рецензенти зобов’язані повідомляти редакційну колегію про будь-яке підозріле наукове недобросовісне порушення, а також про будь-яке інше порушення Публікаційної етики та редакційної політики.

    1. Зобов’язання та відповідальність членів редакційної колегії (редакторів)
  • Члени редакційної колегії відповідають за наукову якість опублікованих статей,  приймають рішення  тільки на основі важливості, оригінальності, чіткості й  відповідності публікації предметній галузі, вони зобов’язані шанобливо та коректно ставитись до авторів і їх наукової спрямованості, зберігати редакційну таємницю, не допускати недобросовісності та упередженості при обробці матеріалів;
  • Редактори повинні переконатися, що всі наукові дослідницькі статті  відповідають міжнародним етичним принципам та вимогам Публікаційної етики та редакційної політики, а також не допускати будь-яких конфліктів інтересів між авторами, рецензентами та членами редакційної колегії. Редактори зобов’язані не допускати до публікації матеріали, якщо вони не мають наукової цінності, не відповідають тематиці журналу, суперечать його редакційній політиці, містять плагіат або були раніше опубліковані в інших виданнях.
  • Редактори не повинні відхиляти статті на основі підозр, без доказів неналежної поведінки автора (авторів), редактори не можуть виправляти самостійно авторський текст без погодження з авторами кінцевого варіанту тексту після внесення редакторської правки.
  • Редактори зобов’язані забезпечувати залучення об’єктивних і компетентних рецензентів, застосовувати практику подвійного (сліпого) рецензування та зберігати анонімність рецензентів, якщо останні не вирішать розкрити свою особу.
  • Редакція відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13.12.2022 № 2834-IX та статті 36 Закону України «Про медіа» від 13.12.2022 № 2849-IX вживає заходів для усунення впливу держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційній, освітній, культурній сферах України.

Редакція залишає за собою право відхиляти рукописи без рецензування, якщо: 

  1. автор(и) мають афіліацію організації чи установи, що перебуває на території держави-агресора, держави-спонсора тероризму;
  2. дослідження фінансоване організацією чи  установою, що перебуває на території держави-агресора, держави-спонсора тероризму;
  3. дослідження побудовано на висновках/результатах, отриманих авторами, що афілійовані до організації чи установи, яка знаходиться на території держави-агресора, держави-спонсора тероризму (про що свідчать відповідні джерела, використані в  дослідженні), без належного  обґрунтування їх унікальності та оригінальності й значення у світовій науці, конкретного значення для запропонованого  до публікації дослідження; 
  4. дослідження приділяє необгрунтовано істотну увагу висновкам/результатам досліджень, що містять та/або віддзеркалюють суб’єктивні оцінки та/або думки автора(ів) щодо української державності та/або незалежності, спотворюють історичні події та/або української мови чи національної ідентичності.
  5. Рукопис статті містить інші порушення вимог Закону України «Про медіа», зокрема щодо:
    1. поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою;
    2. поширення пропаганди вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
    3. поширення пропаганди жорстокого поводження з тваринами;
    4. поширення інструкцій або порад щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
    5. поширення інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті;
    6. поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”;
    7. поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;
    8. поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей;
    9. порушення вимог законодавства України щодо форми, маркування, порядку поширення (розповсюдження), джерел та порядку фінансування агітації, інших обмежень, визначених законодавством для агітації в медіа під час виборів та референдумів, а також порушення вимог законодавства України щодо участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів та референдумів;
    10. висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах без супроводження повідомленням про статус держави-агресора (держави-окупанта);
    11. поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформації, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
    12. поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
    13. поширення пропаганди або закликів до тероризму та терористичних актів, інформації, що виправдовує чи схвалює такі дії;
    14. поширення інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну”;
    15. поширення інформації, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
    16. поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності.

  1. Заява про приватність і конфіденційність.
  • Особисту інформацію авторів, рецензентів, редакторів та інших осіб, зареєстрованих на вебсайті журналу (імена та електронні адреси) редакція використовує тільки для перевірки, рецензування та/або публікації статей і  не передає  жодній іншій стороні.
  • Редакція визнає, що всі матеріали, надіслані до журналу, є приватною та конфіденційною власністю авторів. Щоб уникнути  заподіяння шкоди авторам чи рецензентам через передчасне розголошення будь-якої інформації з авторського оригіналу статті, заборонено ділитися будь-якими деталями поданих статей чи звітів про рецензування з третіми особами.
  • Усі редактори та рецензенти, які беруть участь у редакційному процесі, не повинні розголошувати інформацію про зміст авторського оригіналу статті (загалом або будь-якої частини),  статус у процесі рецензування, коментарі та пропозиції рецензентів, а також проміжні або остаточні результати рецензування будь-кому, крім авторів і рецензентів. Будь-які запити від третіх сторін щодо використання або передачі поданих для публікації у Журналі авторських оригіналів редакція відхилятиме.
  • Редакція забезпечує конфіденційність рецензентів у процесі подвійного сліпого рецензування.
  • Усі працівники, які беруть участь у редакційному процесі, повинні утримуватися від будь-яких коментарів і не повідомляти публічно будь-яких  деталей  редакційного процесу, процесу рецензування під час підготовки до публікації та після публікації статті. 
  • Редакція не зберігає копій  відхилених рукописів. Коментарі рецензентів не можуть бути опубліковані або оприлюднені будь-яким іншим чином без дозволу рецензента, автора та відповідального редактора.
  • Імена та електронні адреси, вказані в цьому журналі, будуть використовуватися виключно для цілей, задекларованих цим журналом, і не будуть доступні для інших цілей або іншим особам.
  • Дані, зібрані від зареєстрованих і незареєстрованих користувачів цього журналу, підлягають стандартній процедурі функціонування рецензованих журналів. Вони включають інформацію, яка забезпечує зв’язок для редакційного процесу; і використовуються для інформування читачів про авторство та редагування контенту.
  • Автори, які публікуються в цьому журналі, несуть відповідальність за дані про осіб, які брали участь у дослідженнях, про які тут повідомляється.
  • Особи, які беруть участь у редагуванні цього журналу, зобов’язуються дотримуватися галузевих стандартів конфіденційності даних, включаючи положення Загального регламенту захисту даних Європейського Союзу (GDPR) про “права суб’єктів даних”, які включають:
  • (а) повідомлення про порушення;
    (б) право на доступ;
    (в) право на забуття;
    (г) перенесення даних;
    (д) конфіденційність за задумом.

GDPR також дозволяє визнати “суспільний інтерес у доступності даних”, що має особливе значення для тих, хто займається підтриманням максимально можливої цілісності публічних записів наукових публікацій

  1. Політика щодо джерел фінансування.

Автори повинні чітко зазначити джерела фінансування, використані для створення їхнього  рукопису, зокрема для дослідження та/або публікації. Інформацію про фінансову підтримку досліджень конкретними  організаціями відповідальний автор (автор-кореспондент) зазначає від імені всіх авторів під час подання статті.

Інші джерела підтримки публікацій мають бути чітко зазначені в рукописі, як правило, у формі подяки (наприклад, за фінансування оплати за переклад, мовне редагування статті тощо).

  1. Політика неупередженості.

Редакція та рецензенти оцінюють зміст рукописів на предмет їх наукової цінності, оригінальності та на відповідність іншим політикам журналу незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства або політичних уподобань авторів чи будь-яких інших особистих характеристик авторів.

Політика авторства і співавторства

Політика щодо авторства журналу відповідає правилам і рекомендаціям COPEElsevier і EASE.

Очікується, що всі особи, згадані в оригінальній статті як автори, зробили вагомий внесок у дослідження. 

Усі особи, зазначені як автори, мають відповідати критеріям авторства (ISMJE 2022), зокрема вони повинні:

  • зробити вагомий внесок у концепцію та методологію дослідження, збір, аналіз та інтерпретацію даних;
  • брати участь у написанні або доопрацюванні статті в частині її інтелектуального змісту;
  • нести відповідальність за всі аспекти роботи, пов’язані з точністю чи цілісністю будь-якої частини  статті;
  • затвердити остаточний варіант  статті.

Журнал заохочує авторів використовувати таксономію CrediT. Редакція не обмежує кількості  авторів конкретної публікації, це відповідальність співавторів, які мають керуватися викладеними в цій частині вимогами до визначення авторства та співавторства.

Не допускається змінювати авторів статті на етапі її розгляду редакцією. У разі виникнення спору між авторами щодо їхнього внеску після подання статті до редакції, редакція призупиняє  роботу над статтею до відповідного повідомлення від авторів про остаточне розв’язання всіх проблем.

Неприпустимими є три види авторства:

  • автори – «привиди», які не роблять вагомого внеску (часто оплачують публікацію або є комерційними спонсорами публікації);
  • автори – «гості», які не роблять помітного внеску, але зазначені в переліку авторів, щоб збільшити шанси на публікацію;
  • «обдаровані» автори, чий внесок ґрунтується винятково на слабкій належності до дослідження.

Порядок розміщення авторів у публікації повинен базуватися на спільному рішенні співавторів відповідно до  значущості внеску кожного автора.

Особи, які беруть участь у дослідженні, але не відповідають критеріям журналу щодо авторства, повинні бути внесені до списку «Учасники» або «Консультанти». Наприклад: особи, які допомагали в дослідженні порадами, надавали  дослідницький  простір, підтримували фінансово тощо.

Подаючи рукопис статті до журналу автор засвідчує приєднання до публічного договору  «Про надання послуг з публікації авторських статей»

ЦІЄЮ УГОДОЮ АВТОР ЗАСВІДЧУЄ, ЩО ПОДАНИЙ МАТЕРІАЛ:

  • рукопис не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
  • рукопис не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання;
  • він отримав всі необхідні дозволи співавторів на передачу рукопису статті редакції.

Ліцензування та авторське право

Стаття поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY. Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.

Авторське право на макет журналу  та обкладинки повністю належить редакції ВКС.

Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки  їхніми та не обов’язково відображають точку зору Редакції ВКС.

Автори надають редакції ВКС  ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.

ДО ПРАВ, ЯКІ АВТОР ПЕРЕДАЄ РЕДКОЛЕГІЇ ЖУРНАЛУ «ВКС», НАЛЕЖАТЬ:

  • публікація статті мовою оригіналу та розповсюдження її друкованої версії;
  • перекладати статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).


В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим. 

Політика захисту персональних даних

Журнал використовує персональні дані авторів з урахуванням Заяви про приватність і конфіденційність.

Автор відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» як суб’єкт персональних даних добровільно, усвідомлено та однозначно надає Редакції як володільцю персональних даних, згоду на:

– обробку своїх персональних даних (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»);

– використання своїх персональних даних, що включає будь-які дії володільця персональних даних щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права на обробку персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними. (ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних»);

– поширення своїх персональних даних, що передбачає дії володільця персональних даних щодо передачі інформації про фізичну особу (ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»);

– доступ третіх осіб до своїх персональних даних (ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних»).

Автор підтверджує, що він був належним чином повідомлений про мету обробки його персональних даних, а саме про підготовку до публікації, рецензування, редагування та публікацію рукопису в журналі «Вісник кримінального судочинства», у друкованому вигляді та на веб-сайті видання, в соціальних мережах. Автор підтверджує, що мета та умови обробки їхніх персональних даних зрозумілі та погоджується з ними.

Персональні дані можуть бути передані до/з інших електронних інформаційних ресурсів виключно з метою їх обробки (збору), без додаткового повідомлення суб’єкта персональних даних про таку передачу.

Політика антиплагіату та дублювання публікацій

Плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України “Про освіту”).

Подані до цього журналу авторські оригінали статей, які містять суттєві текстові запозичення з інших статей, монографій тощо без зазначення авторства, будуть негайно відхилені.

Редактори обов’язково перевіряють рукописи на схожість тексту за допомогою сервісів iThenticate та Unicheck, ініціюючи звіти (ïThenticate report і Unicheck report). 

Журнал надає рецензентам згадані звіти для остаточного ухвалення рішення щодо оригінальності рукопису.

Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів є самоплагіатом. Випадки, коли автори повторно використовують великі частини своїх публікацій без чіткого посилання на першоджерело, вважають дублюванням публікації

Для уникнення цього, під час повторного використання тексту зі своїх раніше опублікованих статей автор (співавтори) обов’язково мають оформити цей текст як цитату з відповідним посиданням на першоджерело, щоб уникнути оманливого сприйняття читачами унікальності нової статті.  

У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою Unichесk та/або iThenticate виявлено значний відсоток текстових запозичень,  редакція повертає авторам на доопрацювання.

У разі виявлення  плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в журналі та буде запущено процедуру відкликання статті

Політика щодо порушень академічної доброчесності

Згідно з положенням підпункту 31 пункту 1 статті 58 Закону України Про вищу освіту“ науково-педагогічні, наукові й  педагогічні працівники зобов’язані: “дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти”.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту»  “академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень”.

Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:

  • академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація  — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування авторами.  


Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редакторові. У разі підозри в порушенні академічної доброчесності головні редактори діятимуть згідно з  чинним законодавством України відповідними інструкціями COPE та внутрішніми політиками.

Якщо рецензенти або редактори дадуть коментар про потенційне порушення академічної доброчесності, авторам буде запропоновано дати пояснення. Якщо пояснення задовільні й проблема є результатом помилки чи непорозуміння, проблему можна легко розв’язати. Якщо ні, рукопис буде відхилено або відкликано, а редакція може накласти заборону на публікацію такого автора (авторів) у журналі протягом певного періоду часу. 

Якщо звинувачення стосуються авторів, процес рецензування та публікації їхнього подання буде зупинено до  закінчення зазначеного процесу. Розслідування буде проведено, навіть якщо автори відкликають рукопис.

Якщо звинувачення стосуються рецензентів або редакторів, їх буде замінено в процесі рецензування під час поточного розслідування справи. 

За порушення академічної доброчесності автори, рецензенти та/або редактори можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  1. відмова у публікації з повідомленням інституції — основної афіліації автора чи рецензента щодо порушення академічної доброчесності, виявленого під час редакційного процесу; 
  2. позбавлення редактора, рецензента права брати участь у роботі редакції видання.

До порушень академічної доброчесності не належить “чесна помилка” або розбіжності в думках. 

Політика відкритого доступу 

Вісник кримінального судочинства є журналом відкритого доступу, що означає, що весь його зміст доступний безкоштовно для всіх читачів та їхніх установ відповідно до Будапештської  ініціативи відкритого доступу. Плата за відкритий доступ не стягується.

Редакція підтримує рекомендації BOAI20, Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритого доступу і докладає зусиль до  реалізації їх у своїй діяльності.

Всі статті, опубліковані у відкритому доступі, будуть постійно доступні для читання, завантаження, копіювання та розповсюдження згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution (CC BY), яка дозволяє користувачам копіювати, створювати витяги, реферати та нові твори зі статті, змінювати та переробляти статтю та здійснювати комерційне використання статті (включаючи повторне використання та/або перепродаж статті комерційними структурами) за умови, що користувач надає відповідне посилання (з посиланням на офіційну публікацію через відповідний DOI), надає посилання на ліцензію, вказує, якщо були внесені зміни та ліцензіар не представлений як такий, що схвалює використання твору. З повним текстом ліцензії можна ознайомитися за посиланням https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/.

Політика щодо конфлікту інтересів

Редактори зобов’язані не допускати будь-яких конфліктів інтересів між авторами, рецензентами та членами редакційної колегії.

Конфлікт інтересів виникає, якщо залучені до редакційного процесу особи  перебувають між собою і ділових, професійних, особистих чи інших, які потенційно можуть скомпрометувати їх або завадити об’єктивності чи вплинути на розв’язання питань, пов’язаних із публікацією. Конфлікт інтересів може бути також пов’язаний із зайнятістю, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях або іншими обставинами, які можуть спричинити упередженість та вплинути на ухвалення рішень відповідальними особами.

Під час редакційного процесу конфліктом інтересів є такі відносини між головним та/чи відповідальними редакторами, рецензентами та авторами:

  • автор і відповідальний редактор та/або рецензент працюють на одній кафедрі або в одній дослідницькій групі;
  • автор є студентом, а рецензент та/або редактор  — викладачем або науковим керівником.

Під час подання статті автор зобов’язаний  повідомити про всі можливі конфлікти інтересів із редакторами журналу. Автор, визначений співавторами відповідальним за листування з редакцією (автор-кореспондент), повинен заявити про будь-які конфлікти інтересів від імені всіх авторів. 

Після того, як рукописи призначені для рецензування, рецензентів просять повідомити редактора про будь-які конфлікти, які можуть виникати.

Редактори не повинні редагувати рукописів/керувати ними, у яких вони мають будь-який конфлікт інтересів, що є результатом відносин чи зв’язків з будь-ким з авторів, або компаніями чи установами, пов’язаними з дослідженням.

Будь-які заяви про конфлікти інтересів, зроблені авторами, рецензентами або редакторами, розглядає відповідальний редактор та/або головний редактор видання.

Політика скарг та апеляцій

Редакція журналу має намір оперативно та конструктивно відповідати на всі скарги. Редакційна колегія та співробітники журналу ВКС  вивчатимуть конкретний випадок скарги відповідно до її характеру та складності, а будь-яке прийняте рішення буде враховувати рекомендації, надані Комітетом з етики публікацій (COPE).

Пропозиції або скарги потрібно надсилати на електронну адресу журналу . Всі повідомлення будуть розглянуті протягом тридцяти робочих днів. Однак, залежно від ступеня складності скарги, для завершення розслідування справи знадобиться додатковий час.

Скарга повинна бути стислою, конкретною і містити достатньо даних, щоб продемонструвати будь-яке можливе порушення публікаційної етики. Якщо можливо, варто також надати додаткові документи, що підтверджують конкретну вимогу.

На особисті скарги на авторів, редакторів, рецензентів або редакційну колегію журналу, надається відповідь із зазначенням причин, з яких скарга була визнана такою, що виходить за межі відповідальності журналу. Крім того, журнал утримується від проведення відповідного розслідування, коли скарги подаються в образливій, погрозливій або наклепницькій формі.

Скарга щодо наукової якості статті, наприклад оскарження відмови у публікації

В апеляції автор має надати детальне обґрунтування з відповідями на зауваження рецензентів за пунктами. 

Головний редактор розглядає аргументи авторів і рецензентів та  ухвалює одне з таких рішень:

1) відмовити заявникові через безпідставність вимог, викладених у зверненні;

2) задовольнити вимоги, викладені у зверненні;

Скаржникові  повідомляють про рішення з поясненням. Рішення щодо апеляцій є остаточними, і нові подання мають пріоритет над апеляціями.

Скарга щодо процедури розгляду статті (час розгляду тощо)

Головний редактор разом із відповідальним редактором розслідує справу. Скаржникові буде надано відповідний відгук. Результати розгляду справи буде враховано відповідними зацікавленими сторонами для вдосконалення редакційно-видавничих процесів.

Скарга на етику публікації, наприклад, на поведінку автора або рецензента

Головний редактор або відповідальний редактор мають дотримуватися рекомендацій COPE, EASE та публікаційної етики.

Остаточне рішення про відмову у скарзі / апеляції не може бути скасовано чи оскаржено. Редакція не веде листування з авторами відхиленого рукопису після такого рішення. 

Постпублікаційне обговорення та внесення змін

Під час обговорень статті після публікації може бути виявлено недоліки вже опублікованих статей, серед яких можуть трапитися суттєві та несуттєві помилки, не виявлені або такі, що не могли бути виявленими під час редакційного процесу.

Редактори зобов’язані узгоджувати будь-які зміни до тексту рукопису у процесі редакційно-видавничої підготовки з авторами, зокрема, відповідальним автором. Як виняток, несуттєві редакційні  виправлення тексту щодо орфографії та/або граматики допускаються до публікації без узгодження з авторами. 

Зміни та виправлення

Журнал дотримується загальноприйнятих правил та рекомендацій Elsevier  щодо виправлень несуттєвих й істотних помилок в опублікованих матеріалах.

Внесення несуттєвих змін

Допустимі та несуттєві помилки в опублікованій статті, які не впливають на її зміст або наукову цілісність дослідження (наприклад, друкарські помилки, непрацюючі покликання, неправильні номери сторінок у заголовках статей тощо), можна виправити шляхом публікації змін.

Це відбувається шляхом заміни оригінального PDF-файлу на виправлений разом із повідомленням про виправлення на вкладці “Зміни” з детальним описом помилок і змін, внесених у вихідний PDF-файл. 

Оригінальний PDF-файл буде позначено приміткою про виправлення та вказівкою на виправлену версію статті з виправленнями. Оригінальний PDF-файл також буде заархівований і доступний за покликанням у тій самій вкладці  Змінено.

Виправлення істотних помилок

Виправлення публікують у разі, коли вже після публікації  у статті виявляють істотні помилки, які суттєво впливають на дослідницьку цілісність та зміст статті. 

Основні причини публікації виправлень — це зміна авторства, ненавмисні помилки в результатах досліджень, помилки в маркуванні таблиць і малюнків тощо.

Виправлення публікують окремою публікацією та реєструють у власному DOI.

Рішення про публікацію помилок або виправлень приймає головний редактор після обговорення з авторами та відповідальним редактором.

Політика відкликання публікацій

Відповідно до Рекомендацій щодо відкликання COPE, яких дотримується наш журнал, стаття може бути відкликана з таких причин:

  1. Ненадійні висновки, ґрунтовані  на явних доказах неправомірної поведінки (наприклад, шахрайське використання даних) або чесній помилці (наприклад, прорахунок або експериментальна помилка).
  2. Надлишкова публікація, наприклад, висновки, які раніше були опубліковані в іншому місці без відповідних перехресних посилань, дозволу чи обґрунтування.
  3. Плагіат або інший вид неетичного дослідження, неправомірна поведінка.


Процедура відкликання

Для процедури відкликання ми використовуємо EASE Retraction Form.

Відкликання має відбутися після того, як редактори журналу ретельно розглянуть звернення, що надійшли від редактора(ів), автора(ів) або читача(ів). (Детальніше про порядок розгляду звернень див. у пункті “Політика скарг та апеляцій” 

Якщо після розслідування виникнуть обґрунтовані побоювання, з причетними авторами зв’яжуться за їхніми електронними адресами і нададуть можливість вирішити проблему. Залежно від ситуації, це може призвести до того, що журнал може вжити наступних заходів, включаючи, але не обмежуючись ними:

  1. Якщо рукопис все ще знаходиться на розгляді, він може бути відхилений і повернутий автору.
  2. Якщо стаття вже опублікована онлайн, в залежності від характеру і серйозності порушення:
    – виправлення може бути з відміткою «Зміни» (наприклад, експериментальну помилку або прорахунок),
    – статтю буде відкликано та розміщено з поміткою «Відкликано».

Якщо в результаті розгляду такого звернення з’ясувалося що:

  • висновки ненадійні  або  зроблені на підставі істотної помилки (наприклад, прорахунок або експериментальна помилка), або в результаті фальсифікації (наприклад, маніпуляції із зображенням);
  • у тексті є плагіат;
  • висновки раніше були опубліковані в іншому місці без належного посилання на попередні джерела або розкриття інформації редакторові, дозволу на повторну публікацію чи обґрунтування (тобто є випадок дублювання публікацій);
  • текст містить матеріали або дані без отримання належного дозволу на використання;
  • було порушено авторські права або виявлено інша істотне порушення прав (наприклад, наклеп, порушення конфіденційності тощо);
  • дослідження неетичне;
  • публікація відбулася виключно на основі скомпрометованого або маніпуляційного процесу рецензування;
  • автор(и) не надали інформації редакції інформації про істотний конфлікт інтересів, який, на думку головного редактора, міг суттєво вплинути на оцінювання роботи або рекомендації редакторів і рецензентів.

У деяких випадках автори статті, що підлягає розгляду журналом, можуть подати запит на відкликання свого рукопису. Відповідний запит може бути зроблений лише до публікації статті. Для відкликання рукопису автори мають звернутися до редакції журналу з листом, який містить чітке та зрозуміле пояснення причин відкликання. Лист має бути стислим та підписаним всіма авторами статті. Відкликаний рукопис буде повністю вилучений з бази даних редакції.

Стандартна форма для відкликання публікацій:

Політика архівування

Журнал розробляє різні процедури, спрямовані на забезпечення постійного доступу до контенту, розміщеного на його серверах:

  • резервне копіювання;
  • моніторинг технологічних аспектів для запобігання можливим конвертаціям формату або застарілому програмному забезпеченню;
  • метадані цифрового збереження;
  • використання цифрових ідентифікаторів об’єктів (DOI).

Відмова від відповідальності

У своїй діяльності редакція керується чинним законодавством України, незалежно від місця проживання авторів.

За жодних обставин Редакція журналу або будь-яка фізична чи юридична особа, яка бере участь у створенні, виробництві чи розповсюдженні журналу чи його вмісту, не несе відповідальності за контрактом, деліктом (включаючи недбалість) чи іншим чином за будь-які збитки, включаючи, але не обмежуючись цим. прямі, непрямі, випадкові, спеціальні, штрафні, непрямі або подібні збитки, включаючи, але не обмежуючись, втрачений прибуток або доходи, втрату використання або подібні економічні збитки, що виникають внаслідок використання або неможливості використання вмісту журналу.

Журнал за жодних обставин не несе відповідальності за будь-які збитки, збитки або причини позову, що виникли внаслідок використання чи неможливості використання вмісту журналу.

Юридична, інформація, виявлена, ідентифікована або отримана за допомогою контенту журналу, надається лише для інформаційних і наукових цілей і не може замінити кваліфіковану консультацію професіонала у сфері права.

У жодному разі загальна відповідальність редакції за всі збитки, правопорушення  (включаючи будь-які види відповідальності), не перевищуватиме  суми, яку  автор  сплатив   редакції  у зв’язку з публікацію статті в журналі.

Подати статтю