Публікаційна етика
Публікаційна етика журналу ВКС відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE Guidelines, Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, Publishing Ethics Resource Kit for Editors, COPE Guidelines, ICMJE, а також критеріям і рекомендаціям від DOAJ, Web of Science, Scopus.
Публікаційна етика також враховує положення всіх розділів Редакційної політики журналу.
Редакційна колегія журналу дотримується наступних правил підтримки публікаційної етики:
Публікаційна етика складається з таких частин:
Редакція оцінює зміст рукописів на предмет їх наукової цінності, оригінальності та на відповідність іншим політикам журналу незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства або політичних уподобань авторів.
Ми заохочуємо публікацію та обмін відкритими даними відповідно до Принципів Panton і Принципів FAIR Data. Дані можуть бути опубліковані різними способами, наприклад, шляхом збереження у сховищах даних, пов’язаних із відповідною статтею, або як файли даних чи пакетів, що доповнюють статтю. Набори даних мають бути розміщені у відповідному надійному сховищі, а пов’язаний ідентифікатор (URL або DOI) набору(ів) даних має бути додано до розділу ресурсів даних статті. Посилання на набори даних також мають бути додані до списку посилань статті з DOI (якщо є). Якщо немає спеціального сховища даних, автори повинні зберігати свої набори даних у загальному сховищі, наприклад, у Zenodo чи аналогічних.
Редакція відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13.12.2022 № 2834-IX та статті 36 Закону України «Про медіа» від 13.12.2022 № 2849-IX вживає заходів для усунення впливу держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційній, освітній, культурній сферах України.
Редакція залишає за собою право відхиляти рукописи без рецензування, якщо:
GDPR також дозволяє визнати “суспільний інтерес у доступності даних”, що має особливе значення для тих, хто займається підтриманням максимально можливої цілісності публічних записів наукових публікацій
Автори повинні чітко зазначити джерела фінансування, використані для створення їхнього рукопису, зокрема для дослідження та/або публікації. Інформацію про фінансову підтримку досліджень конкретними організаціями відповідальний автор (автор-кореспондент) зазначає від імені всіх авторів під час подання статті.
Інші джерела підтримки публікацій мають бути чітко зазначені в рукописі, як правило, у формі подяки (наприклад, за фінансування оплати за переклад, мовне редагування статті тощо).
Редакція та рецензенти оцінюють зміст рукописів на предмет їх наукової цінності, оригінальності та на відповідність іншим політикам журналу незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства або політичних уподобань авторів чи будь-яких інших особистих характеристик авторів.
Політика авторства і співавторства
Політика щодо авторства журналу відповідає правилам і рекомендаціям COPE, Elsevier і EASE.
Очікується, що всі особи, згадані в оригінальній статті як автори, зробили вагомий внесок у дослідження.
Усі особи, зазначені як автори, мають відповідати критеріям авторства (ISMJE 2022), зокрема вони повинні:
Журнал заохочує авторів використовувати таксономію CrediT. Редакція не обмежує кількості авторів конкретної публікації, це відповідальність співавторів, які мають керуватися викладеними в цій частині вимогами до визначення авторства та співавторства.
Не допускається змінювати авторів статті на етапі її розгляду редакцією. У разі виникнення спору між авторами щодо їхнього внеску після подання статті до редакції, редакція призупиняє роботу над статтею до відповідного повідомлення від авторів про остаточне розв’язання всіх проблем.
Неприпустимими є три види авторства:
Порядок розміщення авторів у публікації повинен базуватися на спільному рішенні співавторів відповідно до значущості внеску кожного автора.
Особи, які беруть участь у дослідженні, але не відповідають критеріям журналу щодо авторства, повинні бути внесені до списку «Учасники» або «Консультанти». Наприклад: особи, які допомагали в дослідженні порадами, надавали дослідницький простір, підтримували фінансово тощо.
Подаючи рукопис статті до журналу автор засвідчує приєднання до публічного договору «Про надання послуг з публікації авторських статей»
ЦІЄЮ УГОДОЮ АВТОР ЗАСВІДЧУЄ, ЩО ПОДАНИЙ МАТЕРІАЛ:
Ліцензування та авторське право
Стаття поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY. Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.
Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить редакції ВКС.
Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору Редакції ВКС.
Автори надають редакції ВКС ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.
ДО ПРАВ, ЯКІ АВТОР ПЕРЕДАЄ РЕДКОЛЕГІЇ ЖУРНАЛУ «ВКС», НАЛЕЖАТЬ:
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
Політика захисту персональних даних
Журнал використовує персональні дані авторів з урахуванням Заяви про приватність і конфіденційність.
Автор відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» як суб’єкт персональних даних добровільно, усвідомлено та однозначно надає Редакції як володільцю персональних даних, згоду на:
– обробку своїх персональних даних (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»);
– використання своїх персональних даних, що включає будь-які дії володільця персональних даних щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права на обробку персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними. (ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних»);
– поширення своїх персональних даних, що передбачає дії володільця персональних даних щодо передачі інформації про фізичну особу (ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»);
– доступ третіх осіб до своїх персональних даних (ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних»).
Автор підтверджує, що він був належним чином повідомлений про мету обробки його персональних даних, а саме про підготовку до публікації, рецензування, редагування та публікацію рукопису в журналі «Вісник кримінального судочинства», у друкованому вигляді та на веб-сайті видання, в соціальних мережах. Автор підтверджує, що мета та умови обробки їхніх персональних даних зрозумілі та погоджується з ними.
Персональні дані можуть бути передані до/з інших електронних інформаційних ресурсів виключно з метою їх обробки (збору), без додаткового повідомлення суб’єкта персональних даних про таку передачу.
Політика антиплагіату та дублювання публікацій
Плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України “Про освіту”).
Подані до цього журналу авторські оригінали статей, які містять суттєві текстові запозичення з інших статей, монографій тощо без зазначення авторства, будуть негайно відхилені.
Редактори обов’язково перевіряють рукописи на схожість тексту за допомогою сервісів iThenticate та Unicheck, ініціюючи звіти (ïThenticate report і Unicheck report).
Журнал надає рецензентам згадані звіти для остаточного ухвалення рішення щодо оригінальності рукопису.
Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів є самоплагіатом. Випадки, коли автори повторно використовують великі частини своїх публікацій без чіткого посилання на першоджерело, вважають дублюванням публікації.
Для уникнення цього, під час повторного використання тексту зі своїх раніше опублікованих статей автор (співавтори) обов’язково мають оформити цей текст як цитату з відповідним посиданням на першоджерело, щоб уникнути оманливого сприйняття читачами унікальності нової статті.
У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою Unichесk та/або iThenticate виявлено значний відсоток текстових запозичень, редакція повертає авторам на доопрацювання.
У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в журналі та буде запущено процедуру відкликання статті
Політика щодо порушень академічної доброчесності
Згідно з положенням підпункту 31 пункту 1 статті 58 Закону України Про вищу освіту“ науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов’язані: “дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти”.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» “академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень”.
Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:
Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редакторові. У разі підозри в порушенні академічної доброчесності головні редактори діятимуть згідно з чинним законодавством України відповідними інструкціями COPE та внутрішніми політиками.
Якщо рецензенти або редактори дадуть коментар про потенційне порушення академічної доброчесності, авторам буде запропоновано дати пояснення. Якщо пояснення задовільні й проблема є результатом помилки чи непорозуміння, проблему можна легко розв’язати. Якщо ні, рукопис буде відхилено або відкликано, а редакція може накласти заборону на публікацію такого автора (авторів) у журналі протягом певного періоду часу.
Якщо звинувачення стосуються авторів, процес рецензування та публікації їхнього подання буде зупинено до закінчення зазначеного процесу. Розслідування буде проведено, навіть якщо автори відкликають рукопис.
Якщо звинувачення стосуються рецензентів або редакторів, їх буде замінено в процесі рецензування під час поточного розслідування справи.
За порушення академічної доброчесності автори, рецензенти та/або редактори можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
До порушень академічної доброчесності не належить “чесна помилка” або розбіжності в думках.
Політика відкритого доступу
Вісник кримінального судочинства є журналом відкритого доступу, що означає, що весь його зміст доступний безкоштовно для всіх читачів та їхніх установ відповідно до Будапештської ініціативи відкритого доступу. Плата за відкритий доступ не стягується.
Редакція підтримує рекомендації BOAI20, Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритого доступу і докладає зусиль до реалізації їх у своїй діяльності.
Всі статті, опубліковані у відкритому доступі, будуть постійно доступні для читання, завантаження, копіювання та розповсюдження згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution (CC BY), яка дозволяє користувачам копіювати, створювати витяги, реферати та нові твори зі статті, змінювати та переробляти статтю та здійснювати комерційне використання статті (включаючи повторне використання та/або перепродаж статті комерційними структурами) за умови, що користувач надає відповідне посилання (з посиланням на офіційну публікацію через відповідний DOI), надає посилання на ліцензію, вказує, якщо були внесені зміни та ліцензіар не представлений як такий, що схвалює використання твору. З повним текстом ліцензії можна ознайомитися за посиланням https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/.
Політика щодо конфлікту інтересів
Редактори зобов’язані не допускати будь-яких конфліктів інтересів між авторами, рецензентами та членами редакційної колегії.
Конфлікт інтересів виникає, якщо залучені до редакційного процесу особи перебувають між собою і ділових, професійних, особистих чи інших, які потенційно можуть скомпрометувати їх або завадити об’єктивності чи вплинути на розв’язання питань, пов’язаних із публікацією. Конфлікт інтересів може бути також пов’язаний із зайнятістю, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях або іншими обставинами, які можуть спричинити упередженість та вплинути на ухвалення рішень відповідальними особами.
Під час редакційного процесу конфліктом інтересів є такі відносини між головним та/чи відповідальними редакторами, рецензентами та авторами:
Під час подання статті автор зобов’язаний повідомити про всі можливі конфлікти інтересів із редакторами журналу. Автор, визначений співавторами відповідальним за листування з редакцією (автор-кореспондент), повинен заявити про будь-які конфлікти інтересів від імені всіх авторів.
Після того, як рукописи призначені для рецензування, рецензентів просять повідомити редактора про будь-які конфлікти, які можуть виникати.
Редактори не повинні редагувати рукописів/керувати ними, у яких вони мають будь-який конфлікт інтересів, що є результатом відносин чи зв’язків з будь-ким з авторів, або компаніями чи установами, пов’язаними з дослідженням.
Будь-які заяви про конфлікти інтересів, зроблені авторами, рецензентами або редакторами, розглядає відповідальний редактор та/або головний редактор видання.
Політика скарг та апеляцій
Редакція журналу має намір оперативно та конструктивно відповідати на всі скарги. Редакційна колегія та співробітники журналу ВКС вивчатимуть конкретний випадок скарги відповідно до її характеру та складності, а будь-яке прийняте рішення буде враховувати рекомендації, надані Комітетом з етики публікацій (COPE).
Пропозиції або скарги потрібно надсилати на електронну адресу журналу . Всі повідомлення будуть розглянуті протягом тридцяти робочих днів. Однак, залежно від ступеня складності скарги, для завершення розслідування справи знадобиться додатковий час.
Скарга повинна бути стислою, конкретною і містити достатньо даних, щоб продемонструвати будь-яке можливе порушення публікаційної етики. Якщо можливо, варто також надати додаткові документи, що підтверджують конкретну вимогу.
На особисті скарги на авторів, редакторів, рецензентів або редакційну колегію журналу, надається відповідь із зазначенням причин, з яких скарга була визнана такою, що виходить за межі відповідальності журналу. Крім того, журнал утримується від проведення відповідного розслідування, коли скарги подаються в образливій, погрозливій або наклепницькій формі.
Скарга щодо наукової якості статті, наприклад оскарження відмови у публікації
В апеляції автор має надати детальне обґрунтування з відповідями на зауваження рецензентів за пунктами.
Головний редактор розглядає аргументи авторів і рецензентів та ухвалює одне з таких рішень:
1) відмовити заявникові через безпідставність вимог, викладених у зверненні;
2) задовольнити вимоги, викладені у зверненні;
Скаржникові повідомляють про рішення з поясненням. Рішення щодо апеляцій є остаточними, і нові подання мають пріоритет над апеляціями.
Скарга щодо процедури розгляду статті (час розгляду тощо)
Головний редактор разом із відповідальним редактором розслідує справу. Скаржникові буде надано відповідний відгук. Результати розгляду справи буде враховано відповідними зацікавленими сторонами для вдосконалення редакційно-видавничих процесів.
Скарга на етику публікації, наприклад, на поведінку автора або рецензента
Головний редактор або відповідальний редактор мають дотримуватися рекомендацій COPE, EASE та публікаційної етики.
Остаточне рішення про відмову у скарзі / апеляції не може бути скасовано чи оскаржено. Редакція не веде листування з авторами відхиленого рукопису після такого рішення.
Постпублікаційне обговорення та внесення змін
Під час обговорень статті після публікації може бути виявлено недоліки вже опублікованих статей, серед яких можуть трапитися суттєві та несуттєві помилки, не виявлені або такі, що не могли бути виявленими під час редакційного процесу.
Редактори зобов’язані узгоджувати будь-які зміни до тексту рукопису у процесі редакційно-видавничої підготовки з авторами, зокрема, відповідальним автором. Як виняток, несуттєві редакційні виправлення тексту щодо орфографії та/або граматики допускаються до публікації без узгодження з авторами.
Зміни та виправлення
Журнал дотримується загальноприйнятих правил та рекомендацій Elsevier щодо виправлень несуттєвих й істотних помилок в опублікованих матеріалах.
Внесення несуттєвих змін
Допустимі та несуттєві помилки в опублікованій статті, які не впливають на її зміст або наукову цілісність дослідження (наприклад, друкарські помилки, непрацюючі покликання, неправильні номери сторінок у заголовках статей тощо), можна виправити шляхом публікації змін.
Це відбувається шляхом заміни оригінального PDF-файлу на виправлений разом із повідомленням про виправлення на вкладці “Зміни” з детальним описом помилок і змін, внесених у вихідний PDF-файл.
Оригінальний PDF-файл буде позначено приміткою про виправлення та вказівкою на виправлену версію статті з виправленнями. Оригінальний PDF-файл також буде заархівований і доступний за покликанням у тій самій вкладці Змінено.
Виправлення істотних помилок
Виправлення публікують у разі, коли вже після публікації у статті виявляють істотні помилки, які суттєво впливають на дослідницьку цілісність та зміст статті.
Основні причини публікації виправлень — це зміна авторства, ненавмисні помилки в результатах досліджень, помилки в маркуванні таблиць і малюнків тощо.
Виправлення публікують окремою публікацією та реєструють у власному DOI.
Рішення про публікацію помилок або виправлень приймає головний редактор після обговорення з авторами та відповідальним редактором.
Політика відкликання публікацій
Відповідно до Рекомендацій щодо відкликання COPE, яких дотримується наш журнал, стаття може бути відкликана з таких причин:
Процедура відкликання
Для процедури відкликання ми використовуємо EASE Retraction Form.
Відкликання має відбутися після того, як редактори журналу ретельно розглянуть звернення, що надійшли від редактора(ів), автора(ів) або читача(ів). (Детальніше про порядок розгляду звернень див. у пункті “Політика скарг та апеляцій”
Якщо після розслідування виникнуть обґрунтовані побоювання, з причетними авторами зв’яжуться за їхніми електронними адресами і нададуть можливість вирішити проблему. Залежно від ситуації, це може призвести до того, що журнал може вжити наступних заходів, включаючи, але не обмежуючись ними:
Якщо в результаті розгляду такого звернення з’ясувалося що:
У деяких випадках автори статті, що підлягає розгляду журналом, можуть подати запит на відкликання свого рукопису. Відповідний запит може бути зроблений лише до публікації статті. Для відкликання рукопису автори мають звернутися до редакції журналу з листом, який містить чітке та зрозуміле пояснення причин відкликання. Лист має бути стислим та підписаним всіма авторами статті. Відкликаний рукопис буде повністю вилучений з бази даних редакції.
Стандартна форма для відкликання публікацій:
Політика архівування
Журнал розробляє різні процедури, спрямовані на забезпечення постійного доступу до контенту, розміщеного на його серверах:
Відмова від відповідальності
У своїй діяльності редакція керується чинним законодавством України, незалежно від місця проживання авторів.
За жодних обставин Редакція журналу або будь-яка фізична чи юридична особа, яка бере участь у створенні, виробництві чи розповсюдженні журналу чи його вмісту, не несе відповідальності за контрактом, деліктом (включаючи недбалість) чи іншим чином за будь-які збитки, включаючи, але не обмежуючись цим. прямі, непрямі, випадкові, спеціальні, штрафні, непрямі або подібні збитки, включаючи, але не обмежуючись, втрачений прибуток або доходи, втрату використання або подібні економічні збитки, що виникають внаслідок використання або неможливості використання вмісту журналу.
Журнал за жодних обставин не несе відповідальності за будь-які збитки, збитки або причини позову, що виникли внаслідок використання чи неможливості використання вмісту журналу.
Юридична, інформація, виявлена, ідентифікована або отримана за допомогою контенту журналу, надається лише для інформаційних і наукових цілей і не може замінити кваліфіковану консультацію професіонала у сфері права.
У жодному разі загальна відповідальність редакції за всі збитки, правопорушення (включаючи будь-які види відповідальності), не перевищуватиме суми, яку автор сплатив редакції у зв’язку з публікацію статті в журналі.