Анотація

Ця стаття присвячена аналізу статусу осіб, потерпілих від міжнародних злочинів у міжнародному кримінальному праві з особливою увагою до тих осіб, які постраждали в різних регіонах України (Київ, Крим, Східна Україна) з 21 листопада 2013 року. Іншими словами, автор проводить стислий аналіз того, хто може претендувати на статус осіб, потерпілих від міжнародних злочинів, а також про те, який набір прав такі особи мають при розгляді в Міжнародному кримінальному суді (МКС). Ці загальні положення, в свою чергу, згодом розглянуті у більш широкій перспективі, так званої, справи України.

У статті стверджується, що протягом тривалого часу жертви міжнародних злочинів були забутими суб'єктами міжнародних кримінальних справ. Їх положення поступово змінилося з розвитком міжнародного кримінального права після Нюрнберзького процесу 1998 року, коли було прийнято Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКК). Сьогодні процесуальні права осіб, потерпілих від міжнародних злочинів розширюються, оскільки, насправді, визначення потерпілих, передбачене різними міжнародно-правовими документами (тобто визначенням жертв злочину, що входить до пункту 85 Правил процедури та доказів МКС). З цього випливає, що і фізичні та юридичні особи можуть розглядатися як жертви злочину під час розгляду справи в Міжнародному кримінальному суді. Крім того, визначення поняття міжнародного злочину теж викликає певні суперечності, які не можуть бути вирішені лише посиланням на юридичні визначення чи положення. Тому стверджується, що міжнародні злочини слід диференціювати від звичайних правопорушень через їхнє різне нормативне джерело та конкретний контекст вчинення цих злочинів. Крім того, автор також критикує нелегальні (моральні) обґрунтування, що лежать в основі диференціації міжнародних та звичайних злочинів. У частині IV, у свою чергу, розглядається сучасний стан "української ситуації" у Міжнародному кримінальному суді.

Автор у своїх висновках наводить каталогізацію переліку процесуальних прав, якими особи, потерпілі від міжнародних злочинів,  були наділені разом із прийняттям Римського статуту Міжнародного кримінального суду, і якими ще правами потенційно можуть бути наділені такі особи у період «української кризи».

Ключові слова: жертви, міжнародні злочини, Міжнародний кримінальний суд, Україна, правосуддя.